Футзальний клуб "Рівнестандарт ДЮСШ 4" здобув срібні медалі другої ліги Чемпіонату України з футзалу, а Роман Дацюк визнаний найкращим гравцем фінальної частини змагань. Для клубу, який лише рік тому сформований, складений виключно з вихованців рівненського футзалу і вперше дебютував на всеукраїнській арені – це доволі непоганий результат. Звісно, якщо дивитися на сухі факти та цифри. Але, як для самої команди, так і для тих, хто був особисто присутнім на іграх в Городенці, особливо, на останній, це срібло має дуже гіркий присмак, присмак несправедливості, продажності, безсилля та повернення до тих старих методів, які, як ми сподівалися, вже давно відійшли у минуле в українському футзалі. Власне, після матчу СК "Городенка" – "Рівнестандарт ДЮСШ-4" з упевненістю можна стверджувати, що боротьба за золоті медалі – це був просто ФАРС! Все вже було вирішено заздалегідь, мабуть, ще тоді, коли місту Городенка дали право на проведення фінальної частини... А тепер, розповім про все те, що побачив та почув під час ігор. Почнемо, так би мовити, зі зворотнього відліку. 

Не хотілося писати дані спогади "на емоціях", тому, і трошки витримав паузу, а також обговорив з "футзальними людьми" підсумок гри з господарями, в принципі, всі підтвердили, що емоції тут ні до чого. Щоб далеко не ходити, можна почитати коментарі на офіційній сторінці асоціації (і, під усіма іншими публікаціями про цей матч і фінальну частину, на інших сторінках та групах, коментарі приблизно такі ж самі):



Так от, після фінального свистка заключного матчу, відразу згадалися два епізоди, свідком яких я був, і, сподівався, що подібне вже давно залишилось в минулому. Не буду вдаватися в деталі, думаю, що Ви все і так зрозумієте. Одного разу, один чиновник з тодішньої ФФУ в телефонній розмові представнику однієї з команд сказав таке: "Не переживайте, наступного року проведемо фінальну частину у Вашому місті, і Ви станете Чемпіонами України, а зараз це більше потрібно їм...", а ще колись був момент, як одна команда "мала" виграти матч, але суперник був трошки проти цього, і от пенальті, але гравець не забиває, арбітр каже повторити, мовляв, воротар вийшов за лінію до удару, вдруге також не забили, історія повторилася, і суддя майже пошепки футболісту каже: "Не переживай, будеш бити до того часу, поки не заб'єш". Десь те саме відбувалося у всій фінальній частині в цілому, і в грі "Городенка" – "Рівнестандарт" зокрема. 

Щодо безпосередньо подій у залі після фінального свистка, то до рівнян підходили футболісти з інших команд і заспокоювали, казали про несправедливість, про те, що судді "вбили" нашу команду і відібрали золото, ну і, чомусь запам'яталась фраза: "Ласкаво просимо до реалій українського футзалу". Про це згадує і найкращий гравець фінальної частини Роман Дацюк, який в ексклюзивному інтерв'ю підбив підсумки змагань:
 

Несправедливості в житті вистачає, а що казати про футбол, скандали виникають дуже часто не те що на рівні напіваматорських змагань, але й, не побоюсь цього слова, в Єврокубках і Чемпіонатах Світу. Але, те, що в цьому матчі виробляли арбітри – це десь рівень "шалених дев'яностих", повне свавілля. До речі, в ті часи за таке арбітрів просто били, іноді по обличчю, а іноді і ногами, і, якщо чесно, то правильно робили. Гравці "Рівнестандарту" не опустилися до того рівня, на якому свою "роботу" робили судді в цьому матчі. І я щиро захоплююсь їхньою витримкою, бо це відчуття несправедливості і те, що ти нічого не можеш змінити, і довести свою правоту – це дуже і дуже нестерпно. Про "третю силу" згадує і головний тренер ФК "Рівнестандарт ДЮСШ-4" Юрій Баховський, який в ексклюзивному інтерв'ю розповів про враження від матчу та сезону і окреслив плани команди на майбутнє. 
 

Щодо самої гри, то центральними особами в ній були судді! Арбітр ФІФА Ярослав Вовчок з Івано-Франківська, Орест Дуцяк з Дрогобича, яким потурав, а найімовірніше керував делегат АФУ Роман Проць. Ці люди більше "заслужили" на золоті медалі чемпіонату, ніж самі футболісти з СК "Городенка". Якщо розібратися, то всі три голи у ворота "Рівнестандарту" були забиті з їхньою допомогою, завдяки їхнім рішенням, чи навпаки, бездіяльності. При першому голі (дивитись відео трансляції на 1:07:15), м'яч вийшов в аут. Можна довго сперечатися і розповідати про те, що "проекція м'яча повністю не перетнула лінію" тощо, але навіть з місця відеотрансляції було видно, що м'яч перебував за межами майданчику, причому не одну мить, а повноцінних декілька секунд. 

Другий гол став наслідком дуже і дуже суперечливого вилучення Вадима Жака. На жаль, відео цього епізоду немає навіть в трансляції. (Насправді, через негоду на початку гри в залі зникло світло, і матч взагалі був під загрозою зриву, але спершу якось все налагодилось, але у "найцікавіший момент" світло та інтернет знову зникли. Додам, що люди, які організовували трансляцію, є справжніми професіоналами своєї справи, і в подібні "підкилимні ігри" вони не грають, тож в умислі їх не звинувачую). Так от, вилучення сталося так: Вадим Жак обрізався десь в центрі поля, і франківець підхопив м'яч і побіг на побачення з Юрієм Колодюком. Жак намагався його наздогнати, і вже майже оббігав нападника, який зближався з воротарем, і, невідомо, ще хто б був би сильнішим в цьому епізоді, бо наш воротар проводив просто неймовірно всі ці чотири матчі, якби франківчанин не пригальмував, і при першому ж дотику до Вадима Жака не звалився на підлогу. Арбітр відразу показав ПРЯМУ червону картку.

Зі свого боку, цей епізод можу прокоментувати так. Є таке поняття, що суддів колишніх не буває. І всі ці "заслужені експерти" розкидаючись фразами про "рекомендації ФІФА" і різні там завчені фрази, насправді можуть переконати в тому, що чорне то біле, а біле – чорне. Насправді, у них всіх є одна рекомендація, щоб не сталося, завжди треба виправдати "зашквар" колеги по свистку. Думаю, любителі футболу самі можуть згадати купу прикладів, коли аналогічні моменти арбітри можуть трактувати кардинально протилежно. Особливо подобається мені їхня фраза "В дусі гри", яка означає десь те саме, що і "На все воля Божа", якою можна виправдати будь-які рішення. Так от, за більш як двадцять років спостерігання футзалу, я вперше побачив червону картку за такий фол. Але, добре запам'ятав аргументи, чому за такий фол не дають вилучення. Майже дослівно – це звучить так: "На відміну від футболу, вихід сам на сам у футзалі – це не є стовідсотковий гольовий момент, особливо, якщо ззаду ще біжить захисник, і попереду воротар, тож, якщо це не є "грубим" фолом (з метою нанесення травми), то це є жовта картка. Червона дається лише тоді, коли перед нападаючим, який володіє м'ячем вже порожні ворота". Саме така ситуація і була в нашій грі. Але, арбітр, який біля серця прикріпив наліпку Арбітр ФІФА, схоже мав свої "рекомендації" на цей матч, і однозначно не від ФІФА.

Давайте ж подивимось на "принциповість", "незаангажованість" та "неупередженість" арбітра ФІФА Ярослава Вовчка та його молодого напарника Ореста Дуцяка. Вмикаємо трансляцію, і поїхали:
 

1хв 25с – "Принциповість" при введені рівнянами кутового. Почав рахувати п'ять секунд ще до того, як гравець навіть м'яч знайшов за конструкціями залу.

3хв 17с – Обрізка господарів, і умисний фол проти Дмитра Ситника, зірвана контратака. Чому в цьому епізоді немає жовтої картки порушнику, бо, мабуть такі були "рекомендації".

4хв 25с – Романа Дацюка тримають, б'ють по ногам, арбітр мовчить, ну, добре, що хоч аут на користь рівнян.

6хв 20с – Повертаючись до "кутових", якось цього разу арбітр не так принципово почав рахувати 5 секунд.

8хв 15с – те ж саме, але на іншій лінії і аут. Гравець Городенки був біля м'яча, відійшов від нього, м'яч стояв на лінії, захисники відійшли на 5 метрів, чому не рахували 5 с???

13хв 40с – Все "бачать" арбітри. На відео не дуже добре видно хто кого тримав, і ймовірніше Роман Дацюк виривався від обіймів опонента, ніж намагався того тримати, але чим не нагода дати фол рівненській команді.

18хв 00с – Романа Дацюка спершу штовхають руками в спину, двічі. Потім капітан франківців грубо намагається вдарити по ногам рівнянина, і лише коли 3 номер Городенки просто завалив Романа, тільки тоді суддя дав свисток.

25хв 04с – Тут навіть коментувати немає що... Де відкладений фол, на жовті картки за грубість заслуговують і 5, і 3 номери франківців. І, мабуть, якби і тут арбітр не свиснув, то, ймовірно дійшло б до "штовханини" між командами. Натомість на 27:30, арбітр свистів не роздумуючи... мабуть знову "рекомендації"...

33хв 25с – Який "принциповий" і далекозорий суддя...

39хв 45с – А що у нас тут з "проекцією м'яча"???? Але ж чому втрачати нагоду і не дати Павлу Дармовісу жовту картку... "Рекомендації"...

58хв 27с – фол?

59хв 55с – тут точно фол... П - послідовність!

1:07:15 – писали про це вище

1:09:30 – "Рекомендації"...

1:12:26 – ...

1:18:00 – шостий фол для рівнян. Як же майстерно гравець Городенки його малював. До речі, зверніть увагу на глядачів біля епізоду. Там сиділи футболісти з команди Снятина (здається), і як вони відерагували на рішення арбітра... Мабуть вони не "затяті ультраси Рівнестандарту", але суддівство в цьому матчі, навіть їх на трибунах не залишало байдужими.

Ну от, власне, з того, що можна виділити в цьому матчі, переглянувши трансляцію. Ймовірніше був, ніж НІТ – цей сьомий фол, з якого забили суперники вирішальний гол. Але, варто відзначити "принциповість", упередженість арбітрів на користь господарів, і можливо, якби вони були послідовними, то щонайменше у рівнян не було б тих семи фолів, не було б вилучення, не були б "на картках" Ситник, Дармовіс та Прислупський. А Городенка також мала б бути на межі шостого фолу (до речі, наш воротар Юрій Колодюк, запевняв, що в другому таймі десь один фол господарів на табло так і не з'явився). 

Тут ще любителі футзалу підказали, що подібні "полум'яні привіти" арбітрам і Процю можуть передати команди "Геологія" та "HUMAN" зі своїх матчів з господарями майданчику. Але хай кожен говорить сам за себе. 

Власне, не пропадати ж роботі конструкторів стенду для чемпіонів, який виконаний в чорно-білих кольорах господарів. Ну і останнє - це те, що ці матчі мали відбуватися без глядачів...

Як би там не було, вітаємо "Рівнестандарт ДЮСШ-4" з гідною грою та результатом, і, сподіваємось, що наступного сезону у змаганнях Першої ліги, їм не доведеться на майданчику боротися окрім суперників, ще й зі свавіллям арбітрів, до речі, цього бажаємо і всім іншим командам та футболістам.

Даний матеріал не є офіційною позицією Футбольного клубу "Славія", а виключно автора даного тексту!

Джерело – fcslavia.at.ua