Найкращий бомбардир збірної України, а нині тренер "Газпром-ЮГРИ", згадує останній чемпіонат світу і ділиться своєю думкою щодо виступу "жовто-блакитних".
- Які ваші загальні враження від чемпіонату? Можливо виділили для себе якісь тенденції гри, як для тренера.
- Перше враження таке, що загальний рівень чемпіонату виріс. У першу чергу підтягнулися команди, так би мовити, третього ешелону, які раніше отримували по 8-10 голів, і не складали ніякої конкуренції. На цьому чемпіонаті такі команди, як той же Таїланд чи Австралія, вже навчилися грати в обороні, а ті, які до цього вміли захищатися, уже навчилися забивати голи. Ці збірні підрівняли загальний рівень чемпіонату та й сам мундіаль пройшов на хорошому рівні. Загалом нічого нового не побачив. Чемпіоном стала команда з високою організацією. Взагалі усі команди, що вийшли у півфінал, відрізнялися високою організацією і дисципліною.
- Які команди і хто з гравців сподобалося найбільше? А хто, відповідно, розчарував.
- Важко когось одного виділити, щоб хтось дуже яскраво зіграв. Звісно, порадували молоді хлопці зі збірної Росії - Ніязов, Давидов, і особливо Чішкала, Іваняк – просто здорово відіграв. Думаю, що Євген був одним з найкращих воротарів цього турніру і якщо б Україна пройшла далі, то він би міг поборотися за «Золоту рукавицю». Та гра, яку він продемонстрував в 1/8 фіналу, була гідна найкращих зразків. Аргентина відзначалася своєю командною грою і не сказав би, що хтось із чемпіонів світу себе яскраво показав. Щодо тих, хто мав себе проявити, а саме Рікардінью і Фалкао, то вони зіграли на своєму звичному високому рівні. Нових зірок на цьому чемпіонаті не з’явилося, як мені здається.
Вище голови мабуть стрибнув Таїланд, який пройшов в 1/8 фіналу, і там на рівних боровся з Азербайджаном. От тільки в додатковий час їм не вистачило сил.
Турнірна сітка так розпорядилася, що три перші команди за рейтингом (Бразилія, Іспанія, Росія) не могли між собою зустрітися у фінал, тому у чвертьфіналі іспанцям довелося грати з Росією. Нарешті Росія таки обіграла «фурію роху», яка на цьому чемпіонаті не показала себе такою організованою командою, як вони завжди були, тому і не змогли пройти саме організовану команду. На підсумковій прес-конференції чув, що тренерський штаб збірної Росії розповідав, що вони цілеспрямовано готувалися до збірної Іспанії, а іспанці мабуть більше готувалися до бразильців (посміхається). Думаю, що тому іспанці так і виступили в чвертьфіналі.
- Можливо одним з головних чинників перемоги стали травми Хосе Руїза, Лозано і Айкардо?
- Звісно, травми даються взнаки. Безперечно вибули основні гравці, однак у Іспанії на кожну позицію завжди є такий самий гравець, який цілком здатний замінити партнера. До цього усі їхні польові гравці брали участь у матчах і я не думаю, що це головна причина. Так, це втрата для команди, але «фурія роха» завжди славилася тим, що привозить 14 рівноцінних гравців , які здатні вирішувати будь-які завдання.
- В чому, на вашу думку, полягає причина раннього вильоту фаворитів (Бразилія, Італія)?
- Щодо Бразилії, то мабуть був збіг обставин і певно була недооцінка суперника. На прес-конференції тренер збірної Росії Сергій Скорович казав, що якби Росія не грала так часто товариські ігри з Іраном, а вони щороку проходять двічі, як в Росії, так і в Ірані, то могли б так само напоротися на «персів» і програти, бо не знали б цю команду. Оскільки росіяни знають, що це надзвичайно сильна команда, то і настрій був відповідний. Виграючи 3:1 бразильці мабуть повірили, що справу зроблено і втратили перемогу. Думаю, що певна розслабленість вплинула на підсумковий результат матчу. Іран – сильна команда, яка показала себе в усій красі на цьому чемпіонаті
Матч Італії з Єгиптом, якщо чесно, не бачив, тому нічого не можу сказати.
- За рахунок чого Аргентина сягнула цієї вершини?
- По-перше, пощастило з турнірною сіткою, бо всі найсильніші команди були в іншій її частині. Разом з тим, вони показали хорошу гру і у фіналі в красивому стилі обіграли Росію, яка до цього пропускала дуже мало голів, а «альбі-селесте» забили їм цілих 5 голів. Казали, що аргентинці грають тільки у захисті і це так, але дуже організовано, а у фіналі видали феєрверк голів, який дозволив їм стати чемпіонами. Видно, що це тренерська команда і хлопці виконують все, що від них вимагається. Є у них хороші гравці, які можуть це виконувати, але на першому місці організація гри плюс майстерність і трохи удачі, тому ми й маємо нових чемпіонів.
- Яка ваша думка з приводу виступу збірної України?
- Зараз, звісно, можна сказати, що ми програли чемпіонам світу і в цьому немає нічого страшного. Це мабуть єдина «відмазка». Ми на цьому чемпіонаті світу грали важко, хоча якщо брати Євро, то там Україна грала здорово. Гра зразка ЧЄ мені сподобалася і ми в праві були очікувати на її продовження, а також кращий результат. Ну або хоча б тільки на гру, яка була присутня на ЧЄ. Взагалі у нашій команді щось зламалося. Я не можу знати що відбулося насправді. У збірної начебто був час, щоб добре підготуватися до Мундіалю. На жаль, ми зовсім беззубо зіграли в атаці. З бразильцями зрозуміло що було важко, хоча той же Іран їх обіграв. І все ж ми зіграли гідно, тому далі чекав кращої гри з Мозамбіком, і з Австралією. Якось дуже важко давалися нам голи, з якимись муками вони влітали у ворота, навіть не знаю чому. Що стосується гри з Аргентиною, то якщо не шукаєш щастя в атаці, то й не виграєш. Особливо це було помітно у додатковий час, коли українці просто вибивали м’яч вперед, а «стовпів», які могли б зачепитися за м’яч у нас немає, та й хлопці, звісно, стомилися.
- Судячи з усього, то функція чіплятися за м’яч у тій ситуації була покладена на Миколу Білоцерківця.
- Значить мав чіплятися, але не чіплявся. Габаритних нападників, які можуть виконувати цю роль, щоб приймати м’яч на такому рівні у нас не виявилося. Якщо розраховували на Білоцерківця, то значить у нього гра не пішла. На мій погляд, треба було поміняти тактику і діяти по-іншому, правда я там не перебував і не знаю як воно було насправді. М’яч зовсім не тримався, коли закидували вперед на «стовпа», тож можна було б звісно щось змінити, щоб різкіше виходити з оборони, щоб було якесь володіння м’ячем і можна було б створити якийсь момент. Важко було розраховувати на одного Іваняка. Врешті-решт сталося безглузде порушення, яке було зовсім не потрібне. Але це гра, що поробиш? Так вийшло. Аргентинці володіли ініціативою і як би ми не вболівали за нашу збірну, але вони перемогли заслужено.
- По персоналіям щось можете сказати?
- Якщо чесно, то крім Іваняка виділити когось складно. Звісно усі старалися, усі молодці. По самовіддачі і тому як боролися претензій немає ніяких взагалі. Було видно, що хлопці віддали усі сили, а готові були віддати і більше, але щось не вийшло. Тому важко когось виділити в такій ситуації.
Андрій Гулій, futsalua.org