Універсал «Столиці» і збірної України Тарас Королишин відповів на питання уболівальників у клубному профілі в Instagram (fcstalitsa).

– Опиши себе одним словом.
– Амбіційний.

– Який твій улюдений колір?
– Чорний.

– Якщо вилучать воротаря, станеш у ворота?
– Без проблем.

– Чи була можливість продовжити кар’єру після «Вітена» в Ліді?
– Офіційно – ні, але такі розмови були (посміхається).

– Що робитимеш сьогодні ввечері?
– Прогуляюся з сім’єю, буду відпочивати після тренування.

– Скільки платять в «Столиці»?
– Таємниця (посміхається).

– Чи приїжджав з відпустки із зайвою вагою?
– Приїжджав (посміхається).

– З ким дружиш у «Вітені»?
– Залежить від того, що ви маєте на увазі під словом «дружиш». Таких, щоб близьких друзів немає, але  є хлопці з якими можу поспілкуватися, з кимось був знайомий раніше, з кимось грали разом. Можу виділити колишнього капітана, а зараз директора, Юрія Алейнікова.

– Чай з цукром чи без?
– З цукром (посміхається).
 

– Що тебе мотивує перед найважливішими іграми за чемпіонство?
– Напевно, багато факторів мотивують потрошки – це сім’я, друзі, вже зроблена робота, партнери по команді… Але також можу виділити впевненість у собі і додає мені мотивації те, що я не можу підвести.

– Чи плануєш в майбутньому «попилит» на батьківщині? 
– Можливо.

– Як звуть твою собаку?
– Джерік.

– Ти будеш грати в «Урагані»?
– Не можу відповісти на це питання, час покаже.

– В яких бампах тобі найкомфортніше грати?
– Joma Super Regate.

– Що набито на руці?
– На зап’ясті набите ім’я доньки. На передпліччі латиницею написано «Завжди пам’ятай, що ти - Людина».

– Чи бачиш ти себе в майбутньому тренером професіонального клубу?
– Так. Скажу більше – не тільки я себе бачу в ролі тренера професіонального клубу (посміхається).

– Скільки кубків ти виграв?
– Точно не скажу.

– Чим займаєшся в Мінську у вільний час?
– Проводжу час із сім’єю, гуляємо. До коронавірусу їздили по різних крамницях. А загалом вільного часу не так вже й багато.
 

– Як ти потрапив у «Столицю»?
– Закінчився контракт з «Вітеном». Команда переїжджала в Оршу. На мене вийшли зі «Столиці» і запропонували залишитися у Мінську. На той момент я вже знав, що Андрій Валерійович і ще декілька гравців «Вітена» будуть в «Столиці».

– Скільки років уже в «Столиці»?
– Почав п’ятий сезон.

– Риболовлю любиш?
– Люблю! Проте, на жаль, тільки під час відпустки виходить вирватися на риболовлю.

– Скільки тобі років?
– 27 років.

– Хто найвеселіший у команді?
– У нас всі веселі в команді (посміхається).

– Назвіть четвірку своєї мрії.
– Тарас Королишин, Сергій Крикун, Петро Шотурма, Феррао. 

– Як тобі Дмитро Лісакович?
– Нормально, зі своїм характером. Після травми і футболу важко перелаштуватися на футзал. Як би ти не хотів – на це потрібен час. Але судити не мені, а тренерському штабу.

– Якби довелося повернутися в Україну, в яких клубах хотів би пограти? 
– Ну якщо б довелося, то, напевно, в тих клубах, які посіли перші три місця (посміхається).

– Який твій найбільш нерозумний вчинок?
– У мене не було нерозумних вчинків.

– Який відрізок в кар’єрі ти вважаєш найуспішнішим на сьогоднішній день?
– Вересень-лютий сезону 2017/18. Ігри Кубку УЄФА і Євро-2018 були успішними в плані мого розвитку і прогресу як гравця.

– Що б ти обрав – виграти Лігу чемпіонів зі «Столицею» чи Кубок світу зі збірною України?
– І те, й інше, але більше схиляюся до Кубку світу зі збірною.

– Хто найнезручніший суперник для тебе з «Вітену»?
– Не можу когось виділити.

– Які ще види сорту полюбляєш?
– Люблю дивитися UFC.

– Які книги любиш читати?
– Я не читаю. Нещодавно ось купив книгу «Розум чемпіонів. Як мислять, тренуються, перемагають великі спортсмени», але ніяк не можу почати читати (посміхається).

– Дай пораду гравцям-початківцям.
– Наполегливо працювати, вірити в себе, але не бути самовпевненими.

– Яку футбольну команду підтримуєш?
– «Манчестер Сіті».
 

– Яка найулюбленіша білоруська страва?
– Деруни.

– Яка твоя команда мрії?
– Якщо чесно, то хотів би пограти в Іспанії, але не в клубі-гранді, а в команді рівня «Пальма Футзал». А команда мрії, думаю, як і у багатьох, – «Барселона».

– Яка кричала уболівальників «Столиці» найбільше запам’ятовується?
– Верам, можам, разам пераможам!

– Який твій найулюбленіший фільм?
– Напевно, найбільше мене зачепив саме серіал «Втеча з в’язниці» (Prison Break). Рекомендую!

– Ти вже міцно осів у Мінську? Чи виникає бажання повернутися на батьківщину?
– Можу сказати, що так, мені подобається в Мінську.Звісно, бували і важкі моменти: хотілося поїхати не те, що на батьківщину, а просто поїхати!

– Де ти вчився і хто за освітою?
– Я масажист-реабілітолог (посміхається). Вчився у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника в Івано-Франківську.На жаль, диплом я досі не забрав. З певних причин.

– Яку музику ти любиш?
– Я меломан. Слухаю різну музику під настрій.

– Які емоції після переможного матчу і забитого м’яча?
– Залежить від того яка за напругою гра (посміхається). А так – всередині себе емоції найпозитивніші.

– Яка найкомфортніша четвірка «Століци» для тебе?
– Ну, напевно, та, в яку мене ставить грати тренер і бачить хороше взаєморозуміння на майданчику.