– Вікторе Анатолійовичу, розкажіть будь ласка про Чемпіонат України U-17 Перша Ліга. Що вдалось чи не вдалось зробити? Які задачі ставились перед початком сезону?
– Насамперед необхідно зазначити те, що для наших підопічних і для нас це був в своєму роді дебют у змаганнях з футзалу такого рівня, бо до цього ми орієнтувалися виключно на футболі в форматі 11х11, а змагання з футзалу чи міні-футболу були майже відсутні. Тому речей, які вдались чи не вдавались, приблизно однаково. Перед початком змагань було дві основні задачі, це - підготовка хлопців під формування дорослої команди з футзалу в структурі Муніципального спортивного клубу «Дніпро» та звісно здорові амбіції потрапляння в трійку призерів, враховуючи кількісний склад учасників Першої ліги. Впевнений, що з першою задачею ми справились. А ось з другою, можна сказати, що були різні ігри за своїм змістом і складом з різними суперниками, і очевидно, що ми добавляли від туру до туру, але як раз таки завадив брак досвіду участі саме в футзальних змаганнях, для досягнення поставленої мети.
 

– Цьогоріч формат проведення Чемпіонату України U-13 зазнав змін. Розкажіть про ці зміни, а також сподобався чи ні цей формат?
– Цьогорічний формат змагань виявився дуже цікавим, адже команди були розбиті за зональним принципом, де в своїх групах була «різанина» за путівки до фінальної частини. А сама фінальна частина стала окрасою цьогорічних змагань. Зауважу, що ми грали переважно хлопчаками 2008 року народження у віковій категорії U-13 (2007 р.н), тому для нас це був перш за все насичений змагальний досвід, а в другу чергу намагання досягнення результату.

– На кожному етапі вихованцям КДЮСШ довелось зіграти 4-5 ігор. Наскільки складно психологічно та фізично підготувати юних футболістів до таких навантажень?
– Беззаперечно підготуватись до декількох ігрових днів, а тим паче ігор підряд дуже складно. Якщо питання фізичних кондицій ще можна вирішити за рахунок тренувального процесу, то психологічну підготовку ми можемо тільки отримувати через подібні змагання. Загалом потрібно завжди пам’ятати, що змагання такого рівня і спрямовані на те, щоб не тільки визначати найсильніші команди чи колективи, а й готувати юнаків до великих психологічних і фізичних навантажень в цілому.

– Вікторе Анатолійовичу, розкажіть про емоції, які ваша команда відчула коли дізналась, що команда “Дніпро-80” через фінансові труднощі не зможе приймати участь в фінальній частині Чемпіонату України U-13 від Конференції “Центр”, а наступною командою котра могла поїхати на фінальну частину була ваша команда. Як сприйняли цю новину?
– Хлопці дуже зраділи цій новинні, адже ми ставили перед собою таку задачу ще на початку змагань. Особисто я сприйняв спокійно, тому як вже встиг засмутитися із-за не потрапляння до фінальної частини і планував нашу роботу в іншому руслі. Після телефонного дзвінка з АФУ зрозумів, що на підготовку до фінальної частини особливо часу не залишилось, але такою можливістю потрібно скористатися. Тому дуже вдячний директору КДЮСШ-1 Красновій Вікторії Анатоліївні та нашому батьківському комітету, які швидко адаптуватись до такого шансу який ми отримали і посприяли нашій участі.

– Які команди Вам особисто сподобались під час ігор в Конференції та фінальної частини і чим? З ким було складніше за всіх грати?
– В іграх Конференції “Центр” можна виділити наших земляків "Явір-Олімп" м. Сміла, Черкаська обл, також симпатична команда «ІнБев Junior» м. Житомир та СДЮШОР №2 м. Кропивницький, які мені здається не до кінця себе реалізували. Щодо самої фінальної частини зауважу, що всі команди дуже серйозного рівня, це і не дивно, адже при такому форматі змагань «випадкових» суперників бути не може. Особисто мені сподобались «ДЮСШ Respect» смт. Маневичі, виглядали цікаво по ходу всіх ігрових днів, видно було, що хлопці намагаються грати саме у футзал. Та й гра з ними в групі за путівку до ігор плей-офф видалась динамічна та емоційна, де нам знову трошки забракло досвіду.

– Як загалом оціните рівень чемпіонату?
– Хороший рівень чемпіонату, приємно дивує рівень організації та арбітражу. Сподіваюсь що і надалі АФУ та Комітет ДЮФ АФУ будуть тільки розвиватись і піднімати планку вище.

– Хто ще з тренерів разом з Вами працює в структурі клубу?
– В футзальній структурі зі мною працює Халявка Роман Миколайович, ми з ним удвох пліч-о-пліч, намагаємось виконувати поставленні перед нами задачі і все з ними пов’язане.

– Як розвивається дитячо-юнацький футзал у вашому регіоні? Хто займається цим розвитком? Які регіональні змагання проводяться в Черкасах?
– Дитячо – юнацький футзал у порівнянні з дорослим розвивається поступово. В Черкаській області організацією дитячих регіональних змагань займається Прудніков Віталій Миколайович та безпосередньо президент Асоціації футзалу Черкаської області Юрій Андрійович Гончаров. В цьому році були проведені чемпіонати області з футзалу в таких вікових категоріях як U-11 та U- 13.

– Як обстоять справи по залам?
– Впевнений, що це болюче питання для більшості тренерів з різних міст нашої країни, і ми не є виключенням із загальнонаціональної картини. Зали є, але не в достатній кількості та доступності, щоб хоча б якось забезпечити спортивні школи та клуби нормальним тренувальним процесом. Гадаю, що в наступному році стане легше, адже зал нашого клубу МСК «Дніпро» був реконструйований і буде доступний не тільки для проведення змагань, а й для тренувань.

– Чи є у Вашої команди меценати, які надають допомогу?
– На превеликий жаль, поки що немає. Фінансування здійснюється за рахунок спортивної школи, спортивного клубу та батьків, за що їм велика шана та уклін.

– Крім чемпіонату України по футзалу, Ваша команда ще бере десь участь?
– Разом з футзальними змаганнями, ми обов’язково беремо участь в регулярних змаганнях чемпіонату області та міста з футболу. У такий спосіб і вибудовуємо програму підготовки. Переконаний, що доти доки футзал (міні-футбол) не стане автономним видом спорту, або хоча б олімпійським, ми не маємо права зосереджувати навчально-тренувальний процес наших юних вихованців тільки на футзалі. Мова йдеться про дітей та юнаків, які повинні розвиватись всесторонньо, а вже після 17-ти років можна займатися спеціалізацією. Тим паче з власного досвіду скажу, що програми з футболу та футзалу багато в чому переплітаються та можуть бути легко адаптовані тренером для досягнення тих чи інших задач.

– Поділіться думками, що б Ви покращили в наступному сезоні в чемпіонатах та Кубках України? Також скажіть кілька слів про сайт Комітету ДЮФ АФУ, чого ще не вистачає на ньому?
– Особисто мені подобається напрям і швидкість розвитку Комітету ДЮФ АФУ, тому можу побажати тільки наснаги. Сайт – класний і дуже зручний, єдине чого мені особисто не вистачає на сайті, так це можливості формування списку гравців не просто всього клубу, а й за віковою категорією клубу за яку вони заявлені.

– Як Ви працюєте з вихованцями під час карантину?
– Були сформовані невеликі відеоматеріали для особистих тренувань, а зараз практикуємо індивідуальні тренування, які вже дозволили.

– Ну і на останок, Ваші побажання нашим юним футзалістам, батькам, тренерам та Комітету ДЮФ АФУ.
– Тренерам та батькам в наших реаліях можна побажати тільки терпіння та наснаги. Хлопчакам бажаю найголовнішого – це віри в себе, не зважаючи ні на що!

А комітету – тільки «попутного вітру» у всіх напрямках руху! Вдячний за цікаве інтерв’ю.

Джерело – Максим Чубінський, Комітет ДЮФ АФУ