У всьому світі спорт – це не лише хороший спосіб саморозвитку та фізичного навантаження, а і один з елементів проведення вільного часу. Мільйони людей щодня відвідують різноманітні матчі та турніри і цілком логічним є те, що глядачі прагнуть побачити змагання найвищого рівня за участі зірок спорту, які завдяки своїй майстерності створюють справжнє спортивне шоу.

Одним з таких яскравих та видовищних видів спорту є – футзал. В Україні цей спорт хоч і переживає деяку кризу, але все-таки  залишається на досить високому рівні, сподіваюсь, що  погіршення результатів є тимчасовим явищем. І наша національна збірна, яка протягом багатьох років перебувала у топ-10 світового рейтингу, двічі була срібним призером чемпіонатів Європи (2001, 2003 р.), а також півфіналістом чемпіонату Світу (1996 р.) поверне собі статус топової команди.

Високий рівень наших гравців створює на матчах національного чемпіонату те саме шоу якого прагнуть уболівальники. І однією з яскравих особистостей українського футзалу в свій час був гравець львівської команди «Енергія» під номером «16» - Ільдар Макаєв. Мені, як одному із засновників фан-клубу «Енергії», завжди було цікаво спостерігати за нестандартною та дуже технічною грою гравців тодішньої «Енергії», а особливо за грою Макаєва, який вирізнявся нестандартним баченням гри та чудовою технікою. Будучи членом національної збірної України Ільдар забивав шедевральні голи, один з яких увійшов в топ-найкращих голів фінальної стадії чемпіонату світу 2008 р. Окрім цього йому вдалося забити гол  в фіналі футзального Кубку УЕФА (аналог футбольної Ліги чемпіонів), де він разом зі своєю командою «ВІЗ-Сінара» здобув цей найпрестижніший клубний трофей. Загалом серед його здобутків у складі різних команд 4 титули чемпіона України (2003, 2009, 2010, 2012 р.), тричі срібний призер чемпіонату України (2005, 2007, 2011 р.), бронзовий призер чемпіонату України (2014 р.), 5 виграних кубківУкраїни (2005, 2010, 2011, 2012, 2013 р.), перемога у Суперкубку України (2009 р.), срібна медаль чемпіонату  Азербайджану (2014 р.), бронзова медаль чемпіонату Росії (2008 р.), перемога у футзальному кубку УЄФА (2008 р.),  у складі збірної України приймав участь в фінальній стадії чемпіонату світу 2008 р. (потрапили в топ-8 команд), чемпіонаті Європи 2010 р. (чвертьфінал) і чемпіонаті Європи 2012 р. (чвертьфінал).  
 

Тогочасні львівські футзальні команди «Тайм», «Енергія» і «ТВД» мали в своєму складі багато талановитих гравців, про яких я також маю намір написати в майбутньому. В той час вболівальники та гравці були однією великою сильною командою і з багатьма із них я досі підтримую дружні стосунки і досі згадую деякі матчі, які робили наш настрій фантастичним.

Загалом рівень спортивних змагань в нашій країні залишається на досить високому рівні і при правильному підході до їх проведення та якісній рекламі трибуни в наших спортивних комплексах можуть бути наповненими на 100%. Звичайно, цьому також сприятиме зростання загального добробуту населення. Адже, коли людина має менше побутових проблем, вона починає планувати проведення свого вільного часу і різного роду спортивні турніри можуть стати чудовим місцем відпочинку, як це є в багатьох інших країнах. Залишаємося оптимістами та мріємо, що в наших спортивних залах підростають нові легенди, які дивуватимуть нас своєю феноменальною грою…

Джерело – Кучеренко Олексій, майстер спорту України з боротьби самбо, nagolos.com.ua