Не так давно структуру медичної служби дитячої Академії НФК “Ураган” поповнив фахівець з фізичної терапії та реабілітації Ірина Ліскевич.
Ірина розповіла про особливості роботи з юними футболістами, індивідуальний підхід до кожної дитини та нові виклики під час карантину.
– Розкажи коротко про напрямки своєї роботи.
– Футбол/футзал – контактний вид спорту, який вимагає швидкості та частої зміни напрямків руху, тому супроводжується травматизмом. І важливим є не лише медична допомога у гострому періоді травми, а й супровід спортсмена на етапах відновлення. В цьому розрізі керівництво НФК “Ураган” та дитячої академії клубу вибудовує стратегію розвитку медичної служби, адже у фокусі – виховання спортсменів здоровими гармонійними особистостями, а не спорт високих досягнень будь-якою ціною. Такий підхід мені дуже імпонує і саме в такій команді хочеться працювати. Основним моїм завданням як фахівця з фізичної терапії та реабілітації є збереження здоров’я, профілактика спортивного травматизму серед вихованців академії НФК “Ураган” та оптимізація максимально повного і швидкого функціонального відновлення після отриманої травми.
– Які травми найчастіше зустрічаються серед вихованців академії НФК “Ураган”?
– Аналіз травматизму спільно із лікарем академії проводиться постійно протягом сезону: частина травм є контактного характеру, частина – зумовлена певними особливостями конституції, рівнем загальної фізичної підготовки, недосконалими руховими стереотипами та недостатнім розвитком окремих фізичних якостей, зокрема координації, сили. Безперервний аналіз дає можливість вчасно реагувати та проводити відповідні заходи із превенції травматизму. Також протягом сезону спортсменам проводжу тестування FMS, на підставі якого можна виокремити тих, хто має вищий ризик травматизму та дати рекомендації.
Протягом поточного сезону найчастіше виникало пошкодження зв’язок гомілково-ступневого суглоба. Доволі поширеною і типовою проблемою для юних гравців у футбол/футзал є юнацька остеохондропатія Осгуд-Шляттера. Слід відзначити, що ще кілька років тому таким спортсменам рекомендували припиняти заняття спортом, але протягом останнього часу підходи змінилися. І зараз, завдяки реабілітації, методиці кінезіо- та біомеханічного тейпування наші вихованці не випадають з обойми. Тобто, важливо постійно розвиватися, оновлювати знання, йти в ногу з часом.
– З якими труднощами довелося зіткнутися протягом сезону?
– Найскладнішим викликом сезону, звісно, стала ситуація з розповсюдженням коронавірусу та впровадженням обмежувальних карантинних заходів. На даний час кілька спортсменів проходять реабілітаційний період після травм і дистанційний режим роботи з ними, звісно, не є оптимальним. Але сучасні діти та підлітки дуже швидко і легко освоюють інформаційні технології, тому ми обрали ті варіанти дистанційних занять, які є комфортними для спортсменів і дозволяють мені здійснювати візуальний контроль за виконанням вправ та корегувати виконання, дозувати навантаження.
– Ти працюєш з дітьми 2003-2009 років народження. Чи однаково легко вдається налагодити контакт з дітьми різних вікових категорій?
– Індивідуальна робота дається легко: діти та підлітки на індивідуальному занятті працюють зазвичай зосереджено, ретельно. Особливо приємно, що діти цікавляться, які якості розвивають конкретні вправи і під час індивідуального заняття маю можливість не лише допомагати у правильності виконання, а й пояснити спортсмену те, що його цікавить. Таким чином вирішується одна із стратегій академії, яка мені до душі – виховання думаючих спортсменів.
На заняттях групового формату, так званій моториці, звісно, складніше досягти повної концентрації та віддачі у юних спортсменів. І якщо в мене були побоювання стосовно підлітків, які традиційно вважаються “проблемною” категорією, то насправді найскладнішим завданням є робота групового формату із дітьми наймолодших вікових груп, оскільки вони дуже жваві, рухливі, їхня увага швидко розсіюється, тому заняття планую так, щоб воно було максимально корисним і цікавим, використовую елементи змагальної діяльності. Але загалом з допомогою і підтримкою тренерів груп співпраця склалася на високому рівні.
– Які завдання вирішують заняття з моторики?
– Якщо сприймати слово “моторика” буквально, то це рухова активність організму, послідовність рухів, які необхідні для виконання будь-якої задачі. На підставі власного досвіду, а також можливості перейняти досвід у польських колег ми розвиваємо цілісну систему – заняття з моторики спрямовані на формування рухових стереотипів, розвиток окремих фізичних якостей, які необхідні для гри у футбол/футзал, а також загальну фізичну підготовку. Все це і є основою превенції травматизму – власне, одного із основних моїх завдань. В цьому плані є дуже добра співпраця із тренерами вікових груп, які добре знають своїх вихованців та допомагають виокремити ті якості, які потрібно розвивати їх підопічним в більшій мірі. Тому з кожним тренером ми обговорюємо та погоджуємо план занять з моторики. Такий комплаєнс є надзвичайно важливою складовою успішної роботи. І, звісно, підтримка керівництва, яке допомагає втілювати в життя ідеї. Адже ми всі разом працюємо задля того, щоб наші вихованці були здоровими гармонійними дітьми і успішними спортсменами.
Джерело – Академія НФК Ураган