Тренер Академії НФК “Ураган” U-16 Богдан Шпирка розповів про карантинні будні, змагання під егідою ДЮФЛІФО та основні акценти при підготовці юних футболістів.
– Триває вже третій місяць карантинних обмежень. Як працюєте з футболістами в цей період?
– Академія пристосувалась до нових викликів, які постали перед нами у зв’язку з всесвітньою пандемією COVID-19 і ми перейшли на роботу в “онлайні” – надсилаю хлопцям вправи технічного та фізичного спрямування через різні месенджери та засоби відеозв’язку. Звісно, в таких умовах складно пропрацювати тактичну складову, тож зосереджуємо увагу на тому, щоб підтримати тонус в домашніх умовах.
Кожен з нас розуміє, що пішов вже третій місяць карантину і це дуже довга пауза для футболістів. Після першого етапу послаблення карантину хлопці мають змогу проводити тренування парами на свіжому повітрі – в паркових чи прибережних зонах, на міському озері. Повірте, їм цікавіше займатись у парах на вулиці, адже вони давно не бачились і мають змогу наживо поспілкуватись після довжелезної перерви. Для занять я сформував спеціальні вправи для роботи у “двійках” з дотриманням дистанції та всіх санітарних норм, а заняття проходять двічі-тричі на тиждень, після чого хлопці звітуються мені про виконану роботу. Зараз в заняттях парами можемо охопити 13-14 футболістів. Сподіваюсь, незабаром карантин завершиться і повернемось до повноцінної роботи на майданчиках.
– Розкажіть, в яких змаганнях брали участь Ваші вихованці у поточному сезоні і як готувались до футбольної “весни”.
– Ми були задіяні у великому футболі, виступаючи в ДЮФЛ Івано-Франківської області. Перше коло завершили лідерами своєї групи, здобувши п’ять перемог у шести зіграних матчах. Також двоє наших гравців Максим Андрусяк та Олександр Дідух брали участь у чемпіонаті ДЮФЛ України старшої вікової категорії U-17.
Взимку, готуючись до другої частини ДЮФЛІФО, ми тренувались на вулиці, адже погодні умови дозволили проводити заняття на штучних майданчиках Академії НФК “Ураган”. Розпланували тижневий цикл підготовки, який включав в себе п’ять тренувань та одну товариську гру. Для спарингів підбирали команди Вищої ліги ДЮФЛУ (сумська “Барса”, чернівецька “Буковина”, ДЮСШ Тернопіль, тощо), адже лише на фоні команд вищого рівня можна оцінити власні навики і рости в професіональному плані. Для дітей створені всі умови для занять, окрім того, поруч є озеро і хлопці могли підтягнути витривалість та фізичні кондиції.
Якщо говорити про футзал, то в березні мали б взяти участь у Кубку України, але з відомих причин турнір не відбувся. Тому, по суті, ми зосередились на футболі.
Вважаю, що до березня ми набрали дуже непогану форму, були готові входити в сезон. Але карантин зіпсував нам усі плани. Через пандемію постраждали не лише ми, а й увесь світ, тому нарікати на це не варто.
– Відомо, чи буде відновлений сезон в ДЮФЛІФО?
– Наскільки мені відомо ДЮФЛІФО планує затвердити результати першого кола і провести Фінал за участю восьми найкращих команд чемпіонату за підсумком осінньої частини сезону. У своїй групі ми вибороли перше місце, тож потрапляємо до вісімки найкращих. Згідно попередньої інформації, Фінал повинен пройти в середині серпня. Для нас це хороша можливість якісно підготуватись до ДЮФЛ України U-17, яка розпочнеться вже у вересні. Зараз складно сказати щось напевне, але принаймні такі плани є.
– Як оціните формат змагань в ДЮФЛІФО?
– Для нас формат цьогорічної ДЮФЛІФО, який включає в себе три територіальні групи по 6-7 команд, не є оптимальним, адже всього в сезоні команда грає 10-12 ігор плюс матчі фінальної частини. В такому віці для футболістів важлива наявність хорошої ігрової практики, а така кількість ігор є недостатньою. До прикладу, осінь триває три місяці, а ми провели всього шість поєдинків.
Під час зборів команд ДЮФЛІФО директор Академії НФК “Ураган” Володимир Слободян піднімав питання щодо поділу на дві зони по 10-11 команд, яке б, в свою чергу, збільшило кількість матчів в сезоні. Ми отримали підтримку з боку інших команд ДЮСШ, але все ж більшістю голосів було прийнято рішення зупинитись на сьогоднішньому форматі змагань.
– Ви працюєте з гравцями 16-річного віку. На яких акцентах зосереджуєте увагу на тренуваннях?
– Це вік, який дозволяє працювати тактично і футболісти повинні знати індивідуальні, групові та командні дії при різних фазах атаки чи оборони. Тобто, футболіст у такому віці повинен бути тактично підготовлений. Повинен вміти перелаштовуватись на полі при пресингу, атаці чи обороні, швидко прийняти рішення та зайняти правильну позицію коли вступаємо у відбір, коли опускаємось до воріт, тощо. Окрім того, в поодиноких випадках хлопців 16-17 років потрапляють вже до професіональних команд, тому потрібно бути готовим до дорослого футболу.
Не менш важливим фактором є фізична підготовка гравців. Ми нічого не зробимо на полі, якщо діятимемо тактично правильно, але не будемо рухатись, швидко переміщатись, встигати за суперником. Тому важливе поєднання всіх вищенаведених факторів – щоб юнаки добре розуміли тактику і були готові фізично. І тоді на виході отримаємо цікавих та майстерних футболістів.
– У хлопців в 16-ть настає “перехідний” вік, в якому починається формування особистості. Як Ви мотивуєте дітей до занять футболом?
– Я весь час говорю з дітьми, пояснюю перспективу навчання в Академії і найголовніше, що футбол – це нелегка праця. Щоб чогось добитись потрібно старанно працювати, розвиватись і любите те, чим ти займаєшся. Це основний рецепт успіху для юних футболістів. Навіть зараз, під час карантину, помітно, що в хлопців очі горять і якнайскоріше прагнуть повернутись до звичного ритму тренувань.
Я працюю в Академії вже майже рік і весь цей час ми даємо шанс всім тим, хто в нас займається. В чемпіонаті ДЮФЛІФО проводимо постійну ротацію і кожен може проявити себе не лише на тренуваннях, а й в офіційних матчах.
Не поділяю ті речі, які роблять в інших футбольних академіях, де тренери при першій же можливості міняють одних гравців на інших. Дитина провела півроку чи рік в команді, адаптувалась, а потім як тільки приїхав хтось кращий, її відправляють додому. Це величезний психологічний стрес для дитини.
Варто розуміти, що є моменти коли дитина показує гіршу гру не через те, що не має бажання, а через фізіологічні зміни в організмі. Тому я, якщо трапляється подібна ситуація, роблю все, щоб дитина не впала духом і якнайскоріше подолала цей етап. Знаходжу індивідуальний підхід до гравців, адже час формування професіональних навиків у кожного різний. До прикладу, хтось скоріше змужніє, а хтось показує кращі результати в бігу. Тому потрібно набиратись терпіння і продовжувати довіряти дітям.
– В 16-ть років дитина вже може обирати футбол чи футзал? Чи допомагаєте дітям з цим вибором?
– Справді, в 16-ть діти вже можуть самі вибрати куди їм краще чи в футбол, чи в футзал. Вони самі відчувають, в кого де краще виходить. В жодному разі ми не змушуємо робити якийсь вибір. Зокрема, вже зараз у нас є ті, хто зупинився на футзалі, а є ті, хто вже обрав футбол. Є такі, яким однаково виходить що в залі, що на великому полі. Тут уже дитина обирає сама, що їй більше до душі.
– Чи проводите селекцію гравців?
– Скажімо відверто, 16 років – це вік, в якому складно когось помітити і запросити до нашого клубу. Хоча, є і такі випадки. До прикладу, в серпні ми добрали двох гравців, які не займались в спортивних школах, але вступили до Коледжу фізичного виховання і виявили бажання займатись в Академії. З самого початку ми дали їм двотижневий випробувальний термін, щоб проявити свої найкращі вміння. Хлопці добре зарекомендували себе, тож потрапили до нас в команду.
Джерело - Академія НФК Ураган