10.00 Комфорт-Сервіс (Рівне) – Чорне Море (Одесса) 1-1 (1-1)

Голи: Новак (1) - Мансуров (14)

Стартовий матч другого ігрового дня розпочався з забитого м’яча. Вже на п’ятій секунді поєдинку Новак після розіграшу з центрального кола відкрив рахунок. Звісно, ніхто не чекав від зіркових ветеранів позиційного нападу у рівних складах, щойно головний арбітр дозволив вводити м’яч у гру, як Стародубовський вже перейшов центральну лінію і підключився до атак. Та гол ніяк не приходив – грамотно побудований захист і надійна гра голкіпера довгий час зберігали ворота Комфорту сухими. Але коли до м’яча дійшов Мансуров, не допомогли ні рикошет, ні захисник, ні реакція голкіпера – чудовий постріл у ближню дев’ятку – і рахунок зрівняно!

Оскільки У цьому матчі обидва колективи теоретично влаштовувала нічия, ніхто події на майданчику не форсував. Чорне море методично проводили свої позиційні атаки з рідкими підключеннями кіпера, а от рівняни, затиснуті на власній половині, зробили ставку на контр випади. Однак, попри чудові нагоди у Павленка, Пилипіва та того ж Мансурова, здобути перемогу морякам не вдалось. Нічия, яка не засмутила нікого.

Павло Концеба, Комфорт-Сервіс

-          Ця нічия влаштовувала і нас, і суперників, тому грали виключно від результату. Складно грати, не вистачає сил, через це у другому таймі не виходило втікати в контратаки.

-          Як в цілому склався твій перехід з Києва до Рівного?

-          Тут чудова команда, ми планомірно готуємось до сезону. Взагалі немає ніяких проблем як в ігровому плані, так і в побуті.

-          Можливо, гол, забитий вами на початку матчу, зіграв свій злий жарт?

-          Можливо, нас це дещо розслабило, і ми не змогли активніше грати в атаці

-          Що відчуваєш, коли виходиш на паркет проти таких легенд?

-          Чудові відчуття, хочеться вийти і довести, що вміє грати у футзал, що не боїшся їх.
 

10.40 SW (Херсон) – Атлет (Житомир) 1-4 (1-2)

Голи: Кузнєцов (14) – Демчик (10), Алексєєв (14, 26), Полтко (17)

Колективи з Херсону та Житомира продовжили ігровий день на футзальному фестивалі. Як виявилось, ці дві команди були не такі жадні на голи, продемонструвавши відкритий і видовищний футзал.

Початок матчу однозначно був за житомирянами. Витримавши гросмейстерську паузу, Атлет точним уколом вийшов уперед на 10 хвилині. І варто було лише SW зрівняти рахунок, як житомиряни знову відпрацювали свою первагу.

11.20 ТИНЬ UCSM (Южноукраїнськ) – Епіцентр К10 (Івано-Франківськ) 3-3 (1-2)

Голи: Крошан (8, 20), Аксьонов (30) – Ярий (2, 14), Данів (29)

Пройти тест на випробування довелось южноукраїнцям у третьому матчі ігрового дня. Суперником ТИНЬ були загартовані у боях Першої ліги Епіцентр К10.

Відкривати рахунок у матчі випало тому, хто і мав це робити за статусом. Роман Ярий, найдосвідченіший гравець серед усіх на майданчику, прямим ударом метрів з восьми поцілив у ближній кут воріт Воронкова. Гравці у синій формі, звісно, одразу ж взялись за справу і заграли активніше. Так досвід франківців і зіграність давались взнаки, гра була повністю під контролем команди Ярого.

На 8 хвилині Крошан використав чи не єдиний реальний шанс. Після масованої атаки Денис отримав м’яча біля лицьової лінії і якимось дивом з лівої вразив дальній кут воріт.

Перестрілка Крошана і Ярого продовжилась і тому асі, що залишився. Ярий ще в першому таймі за допомоги рикошету вивів своїх хлопців уперед, а Денис опинився у потрібному місці у потрібний час і замкнув передачу партнера. Щоправда, остання подія сталась вже у другому таймі.

Звісно, після поразки від МКВ франківцям конче необхідно було перемагати, тому останній відтинок матчу команда провела з п’ятим польовим. Усім добре відомо, як вимуштрувана команда Ярого у цьому елементі гри. Відчули це і їх суперники – Данів після розіграшу м’яча на 29 хвилині з гострого кута пробив з загадкою для Воронкова, яку той не зміг розгадати. 3-2, і Епіцентру залишалось протриматись хвилину…

І як часто буває в таких матчах, на вищезгаданому не закінчилось. Аксьонов, який увесь матч провів у затінку, за 0,2 до завершення матчу наважився на удар, який приніс його команді нічию! Ось така розв’язка, яка дуже порадувала глядачів…

Валентин Бондар, ТИНЬ UCSM (Южноукраїнськ)

- Матч видався дуже цікавим для вболівальників, і для нас. Епіцентр К10 – дуже хороша команда з дуже відомим тренером, який, до того ж, проходив стажування в Інтер Мовістарі. Помітно, що хлопці зіграні, а ми зібрали команду з чистого листа.

Останній удар не був запланованим, просто не залишалось часу  треба було приймати якесь рішення. Ярослав вирішив вдарити і влучив – значить це було правильним рішенням.
 

12.00 МКВ (Одеса) – Металіст (Миронівка) 2-1 (1-1)

Голи: Йапарама (5), Наконечний (27)  – Шмельов (11)

Залишитись без турнірних очок в одному з матчів на футзальному фестивалі – все одно, що підпиляти на стільці, а якому сидиш, одну з ніжок. Турнірна дистанція досить коротка, помилок має бути якомога менше. Саме з такими думками. Про відсутність помилок, вийшли на паркет миронівські та одеські футболісти. Щоправда, для Металіста ця помилка могла стати фатальною…

За активної підтримки МКВ розпочали плести мережива атак біля воріт Металіста. Але успіх підопічним Романа Смірнова приніс контрвипад – Кульша обрізався на фланзі, чим скористались Йапарама та Моторний. Перший завершив атаку влучним пострілом, другий – витримав паузу і віддав ідеальну передачу на Коллінза.

Сьогоднішній ігровий день вже ознаменувався тим, що команда після забитого м’яча одразу пропускає. Так сталось і в звітному поєдинку – Шмельов з другої спроби несподівано вистрілив з гострого кута, голкіпер не встиг зреагувати.

У другій половині матчу обидві команди мали мало нагод для взяття воріт, гру можна було назвати повільною і тягучою. Але в потрібний момент вистрілив Павло наконечний, потужний удар якого став одкровенням для голкіпера Металіста. Цей м’яч став останнім у матчі, і навіть Федоренко у футболці голкіпера Металісту не допоміг.

12.40 Чорне море (Одеса) – Атлет (Житомир) 3-5 (0-3)

Голи: Гірка (23, 40), Павленко (25), Стародубовский (40 с.в.) - Коваль (4), Сорокін (5), Литвиновский (10, 40)

Перший тайм цього епічного поєдинку можна сміливо назвати бенефісом житомирської футзальної школи. Здається, вже давно ми не бачили, як у ворота легендарних українських ветеранів влітає три безвідповідальні м’ячі. І сталось це у поєдинку з Атлетом.

Розпочалось усе ж штрафного удару у виконанні Коваля – м’яч зачепив Гірку і лише завдяки цьому залетів у ворота. Продовжив відрив Атлета Сорокін, що скористався необачним виходом Стародубовського. А в середині тайму перевагу житомирян закріпив Литвиновський. Ось так – ветерани Житомира переграли у першому таймі ветеранів України.

13.20 Комфорт-Сервіс (Рівне) – SW (Херсон) 5-4 (3-2)

Голи: Басич (3), Новак (8 с.в.), Піддубний (11), Сондак (13), Концеба (29, 30) - Волонтірь (6), Кравец (26), Іванов (29)

Після червоної картки у попередньому матчі херсонський SW вимушений був виходити на гру з Комфорт-Сервісом без свого лідера, Леоніда Помігалова. Забігаючи наперед відмічу, що загін не помітив втрату бійця (це хороша новина для Херсону), але й на перемогу не награв (це вже погана новина…).

Активність рівнян втілилась в забитий м’яч вже на третій хвилині, постарався Басіч. Одразу ж у SW знайшлась відповідь у вигляді голу Волонтиря. А вже через три хвилини Комфорт взагалі був у ролі наздоганяючи – прикрий рикошет від Новака змусив капітулювати Котюка. В такі моменти зазвичай велика відповідальність лягає на плечі лідерів, і з нею лідери рівнян впорались досконало – Піддубний і Сондак повернули гру у звичне для своєї команди русло.

Усі ключові епізоди другого тайму вмістились у відтинок часу з 29-й по 30-ту хвилину. Саме тоді Павло Концеба оформив дубль, чим практично зняв питання про переможця зустрічі. І саме тоді Іванов таки змусив Котюка ще раз витягати м’яча з сітки воріт, що ніяк на розподіл очок вже не вплинуло.

14.00 ТИНЬ UCSM (Южноукраїнськ) – МКВ (Одеса) 0-2 (0-1)

Голи: Моторний (10), Наконечний (29)

Один з відомих спеціалістів, які присутні на нашому фестивалі, виразив думку, що нинішній МКВ чи не найсильніший за усі ті роки, які існує команда. Та молодь, яка ще вчора не потрапляла в основу, зараз «на ходу» і демонструє чудову гру. З цією грою не змогла впоратись южноукраїнська команда, хоча і в ній вистачає висококласних гравців.

На початку гри МКВ свідомо віддали ініціативу, граючи, що називається, від суперника. Така тактика принесла свої плоди – до 10 хвилини хлопці визначили, на що здатні ТИНЬ UCSM, а на вже названій хвилині провели блискавичну атаку, наконечником якої став Моторний. Як не намагались Бондар і Ко, пробити мур, зведений Чумаком, до перерви не вдалось…

І не сказати, що грали южноукраїнці не активно – Мельник постійно тероризував опонентів на своєму улюбленому правому фланзі, Аксьонов намагався прорватись крізь оборону за допомогою різноманітних комбінацій фінтів, Бондар вигравав практично усю боротьбу. Але МКВ виглядали більш зібраними, що в остаточному привело до перемоги. М’яч Наконечного став масною крапкою у цьому матчі.

14.40 Епіцентр К10 (Івано-Франківськ) – Металіст (Миронівка) 4-0 (2-0)

Голи: Барановський (2, 23), Данів (10, 25)

Для вирішення завдання виходу до вищої ліги івано-франківській команді необхідно було здобувати перемогу в цьому матчі з загальним рахунком +7. Виконати таке завдання було складно, адже у суперниках миронівський Металіст з досить таки солідним складом (один Микола Федоренко зі своїм досвідом виступів у Вищій лізі чого вартий…). Але франків ці майже досягли свого…

Вже на другій хвилині Барановський показав усю серйозність намірів К10. Його удар виявився початком чудової серії атак від підопічних Романа Ярого. Підтримав почин свого колеги і капітан команди Данів, так рахунок вже на 10 хвилині став 2-0. У суперників же майже нічого не виходило, давалась взнаки відсутність мотивації.

Половину другого тайму номінальні господарі провели з п’ятим польовим. Але крім двох забитих м’ячів це не принесло ніяких дивідендів. Навпаки, Металіст мав кілька можливостей для влучань по порожнім воротам – підводила точність. Загальна перемога франківців закономірна, але їм від цього не легше. Металісту ж треба набиратись досвіду виступів на таких турнирах…

Юрій Анатолійович, Металіст

- У хлопців було завдання – відчути матчі вищої ліги на собі. Вважаю, що ми не були хлопчиками для биття, виглядали достойно. Будемо набиратись досвіду, приїжджати ще.

Турнір організований на дуже високому рівні, хочеться подякувати організаторам за такі позитивні емоції.

У нас трішки омолодилась команда, прийшли нові гравці. Вважаю, що досвід приходить з матчами, тому нам ще треба багато разів вийти на поле таким складом, щоб підвищити рівень своєї гри.

15.20 Фаетон (Одеса) – Кодима (Кодима) 4-2 (2-1)

Голи: Романчук (11), Фадєєв (15), Цапок (25, 30) – Похлебин (4, 16)

Чергове місцеве протистояння з одеським колоритом носило в собі ще й очкові амбіції – Кодима могла зачепитись за вихід з групи. У той час, як для Фаетону цей матч – можливість закріпити свої позиції.

Як і чекали вболівальники, Фаетон не став вигадувати велосипед і одразу зайнявся своєю улюбленою справою – катання п’ятого польового. До такого розвитку подій Кодима виявилась готовою, ще й м’яч встигла забити на 4 хвилині зусиллями Похлебіна. На 11 хвилині ж практично єдина за перший тайм помилка захисту Кодими втілилась в забитий м’яч – героєм епізоду став Романчук. А Фадеев на останній хвилині тайму взагалі вивів Фаетон уперед.

Другу половину у свій актив однозначно можуть занести лише номінальні господарі. Так, Похлебін оформив дубль, але ще два пропущені м’ячі і видалення звели на нуль усі намагання Кодими зачепитись за продовження боротьби на турнірі.

Валентин Колкер, Фаетон

- Ми намагаємось награвати п’ятого польового. Адже у футзал граємо дуже давно і цей стиль гри дуже подобається. Єдине – його треба правильно використовувати, тоді прийде результат.

Наш президент сказав, що найближчим часом будемо готуватись до заявки на Першу лігу України. Зараз запросили кваліфікованого тренера, награємо склад. Але поки усі думки лише про чемпіонат міста.

16.00 PARTIZAN (Київ) – UNI-LAMAN Group (Одеса) 1-5 (1-4)

Голи: Курдас (30) – Циня В. (4), Лоскутов (5), Солодов (7), Коптєв (10, 24)

Столичні вболівальники покладали на Партизанів великі надії. Але на їхньому шляху стали новоспечені учасники Екстра-ліги, бронзові призери Першої ліги Юні-Ламан.

І не треба дивитись на рахунок, ведучи розмову про цю гру. Партизан мав чимало моментів, щоб засмутити голкіпера Юні-Ламану. Але усі ці моменти не носили у собі настільки явної загрози, щоб хвилювати Сергія Бутенко. Лише на 30 хвилині Курдас красивим ударом в дев’ятку абив гол престижу.

Що стосується гри одеситів, то перемогу вони здобули виключно на класі. Щоправда, у першому таймі довелось відіграти дві хвилини у меншості, але гра в атаці компенсувала усі негаразди в обороні. Давно не забивав Коптєв, цього разу на його рахунку дубль. Ну а стартовий спурт організували Солодов, Лоскутов і Вадим Циня.

16.40 Delivery (Одеса) – Баварія (Енергодар) 3-0 (2-0)

Голи:

Чи могла Баварія скласти конкуренцію учаснику бронзового матчу Першої ліги України? Відповідь на це питання мала дати гра, яка у Баварії явно не вдалась.

Склалось враження, що Делівері грав з запасом – гравці виконували рівно той об’єм роботи, який був необхідний для перемоги. За великим рахунком, у першому таймі і моментів у Баварії біля воріт Кобеця не було, а от одесити змогли відзначитись двічі.

Тактика Баварії, яка успішно діяла у грі з RED, цього разу була прочитана досвідченим Олегом Безуглим – жодних натяків на контратаки не було, де лівері встигали перекривати зони. А на останніх хвилинах Лебединський поцілив у порожні ворота, чим встановив остаточний рахунок матчу – 3:0.

Наша прес-служба вирішила взяти об’ємне інтерв’ю у представника Баварії…

Олег Мардар. Баварія

- Олеже, розкажіть футзальній Україні про вашу команду…

- Ми усі вихованці ДЮСШ ТЕМП, зараз з’явилась у нас людина, яка хворіє футболом і допомагає нам будувати команду. Ми усі зібрались і вирішили спробувати свої сили у масових футзальних змаганнях. Спочатку виступали на місцевому рівні, потім їздили на змагання до Запоріжжя. Минулого року вирішили спробувати свої сили у Кубку України.

- Чим живе команда? Як тренується? Які у неї умови?

- У нас в Енергодарі дуже чудовий зал, де ми і тренуємось. А взагалі усі гравці без винятку працюють на атомній станції, а футзалу присвячують вільний від роботи час.

- У кожної команди є свій шлях: хтось мріє про всеукраїнський рівень, комусь вистачає місцевих змагань. Який шлях обрала для себе команда Баварія?

- Однозначно, кожен з нас мріє зіграти у Першій лізі. Це та мета, до якої ми прагнемо. Тому зараз ми награємо склад, приймаємо участь у різноманітних турнірах, на які нас запрошують, з прицілом на майбутнє.

- Чи подобається виступати у нас на фестивалі?

- Дуже чудовий турнір, усе організовано на найвищому рівні. Дякуємо, що запросили!

- Ви встигли провести два матчі… чи задоволені результатом?

- Ставка на контратаки у першому матчі спрацювала. Ми добре знали можливості суперника, адже там є люди з досвідом, з якими ми знайомі. Упіймали їх на двох контратаках, третій м’яч забили вже у порожні ворота. З Делівері нам не вистачило лавки запасних, та й індивідуально вони сильніші за нас.
 

17.20 RED (Київ) – Sea Gate (Одеса) 2-0 (1-0)

Голи: Корнійчук (3), Максименко (28)

Столична команда суттєво ускладнила собі завдання виходу з групи, поступившись у минулому турі Баварії. Тепер же права на помилку не було, і дві одеські команди RED мав обігравати. Першими на шляху киян стали моряки з Sea Gate.

Дуже хочеться одразу ж відвісити комплімент команді Артура Азерляна (який у цьому матчі вирішив допомогти своїй команді у полі) – на фоні суперника, у складі якого безліч титулованих і погравших на різних рівнях виконавців, Sea Gate виглядали нічим не слабшими. Навпаки, кількість моментів біля воріт Максименка можна вважати більшою, адже контратаки номінальних гостей практично кожного разу завершувались ударами.

Щодо рахунку, то «червоні» здобули класичну перемогу – на початку матчу рахунок відкрив Павло Корнійчук, а по його завершенні Максим Максименко виконав свій коронний вихід з воріт і вразив порожню рамку. Sea Gate намагались змінити рахунок у грі з п’ятим польовим, та цього разу безрезультатно. 

18.00 Кодима (Кодима) - PARTIZAN (Київ) 3-8 (2-3)

Голи: Похлебин (6), Лавриненко (7, 30) – Мельник (5, 18), Курдас (6, 26, 30, 30), Мовчан (13, 19)

Божевільний за кількістю голів матч видали вболівальникам столичні та одеські футзалісти. Партизан мав покращувати не лише очковий показник, а я різницю м’ячів. А от для Кодими це був останній матч на турнірі…

Основною фішкою гри стала присутність на паркеті одразу двох спонсорів своїх колективів – Тараса Власюка та Олега Ніколишина. Забігаючи наперед відмітимо, що обидва зіграли досить сильно, не виділяючись з загальної картинки.

Вже до сьомої хвилини команди встигли обмінятись влучними пострілами, при чому двічі. Фактично кожна атака в обидві сторони завершувалась голом. Та на перерву Партизани пішли з перевагою.

На другий тайм Кодими просто не вистачило, і навіть підкріплення у вигляді свіжого гравця не допомогло зламати натхненну гру киян.

Олег Ніколишин, Кодима

-          Ми знаємо вас, як класного голкіпера. Чому сьогодні вийшли грати в поле?

-          У нас є деякі кадрові проблеми. Не всі можуть приїхати на матч в бодній день. Тому довелось вийти і допомогти своїй команді.

-          Що позитивного ви і ваша команда винесли з цього турніру?

-          Кожна гра – це якийсь багаж знань, багаж досвіду, здобутий за кожну хвилину, проведену на паркеті. Тому ми вважаємо, що цінним є будь-який турнір, і не важливо, з яким результатом ти його завершив.

-          Яка гра вдалась вам найкраще?

-          Мабуть, протистояння з Фаетоном. Нам там дуже не пощастило, але зіграли ми добре. Ще відмічу гру з Соколом, та все ж краще всього ми зіграли з Фаетоном.
 

18.40 Сокіл-3 (Хмельницький) – Фаетон (Одеса) 3-5 (2-2)

Голи: Кручек (2), Шляховой (10, 28) – Логнов (4), Фадєєв (5, 15, 30), Девдаріані (21)

Протистояння Сокола та Фаетона я особисто для себе виділив, як одне з найцікавіших на турнірі. Обидві команди сповідують атакуючий стиль гри з частими підключеннями п’ятого польового. Мої очікування від матчу цілком виправдались.

Після перестрілки у рівних складах, яка завершилась з рахунком 2-2, команди дещо заспокоїлись і почали випускати зайвого практично у кожній своїй атаці. Більш небезпечними в такій грі були гравці Фаетону, які, на мій погляд, виглядали свіжішими за своїх опонентів. І все ж на перерву Фаетон пішов з відривом в один м’яч завдяки старанням Фадєєва.

У другій половині картина не змінилась – усі чекали помилки, і першими її припустились гравці Сокола. Хмельницька команда взагалі у цьому матчі давала змогу робити суперникові усе, що той хоче. Особливо це стосується вільних зон, яких у чорно-синіх було при достатньо. Дендаріані збільшує перевагу одеситів, а Фадєєв ставить масну крапку ударом ледь не зі своєї лицьової лінії. Гол Шляхового виглядав не інакше, як гол престижу…

19.20 Delivery (Одеса) – RED (Київ) 0-2 (0-0)

Голи: Корнейчук (28, 30)

Градусу сього протистояння міг позаздрити будь-який матч плей-офф вітчизняної Екстра-ліги. З перших секунд гравці йшли в боротьбу, не шкодуючи ні себе, ні суперника. Апофеозом таких дій стала невеличка сутичка, спровокована поведінкою двох гравців. Після кількох жорстких рішень арбітрів гра ввійшла в спокійне русло, у якому протікала до останньої секунди. А от на гольові звершення гравців не вистачило, перший тайм завершився з нулями на табло.

За будь-якого рахунку Делівері вже у наступній стадії змагань, а от столичній команді для цього необхідно було лише вигравати. Можливо, саме цей фактор виявився вирішальним, адже у цій грі ми побачили зовсім інший RED, той, який здатен обіграти будь-кого.

На 28 хвилині чергова контратака «червоних» завершилась фолом від Кобеця. Арбітр матчу без вагань вказав на «точку», і з ним, мабуть, був згоден увесь зал. Вирок безжально виконав іменинник Корнейчук – 1-0. ну а на останніх секундах гравці Делівері не встигли повернутись в захист, і Корнійчук спокійно забив другий м’яч.

20.00 Баварія (Енергодар) – Sea Gate (Одеса) 4-2  (1-2)

Голи: Лещенко (10), Сильченко (20, 30, 30) - Чебан (5), Денисюк (6)

Що не кажіть, а не вірити в містику не можна. Ще одна гра дня, і знову стартова активність команд з великою кількістю забитих м’ячів, після якої усі заспокоюються і грають до вірного…

Остання гра дня – психологічно важке випробування, коли у всіх – арбітрів, організаторів, глядачів і гравців сили на мінімумі. Але Sea Gate та Баварія впорались з емоціями і грали так, неначе день тільки розпочинається. Старт залишився за Sea Gate, які змогли двічі засмутити опонентів. На це у Баварії знайшлась лише одна відповідь – Лещенко неперевершеним ударом завершив свій же сольний прохід по флангу.

Другий тайм ознаменувався розслабленістю Sea Gate і фантастичною грою Сільченко, який спочатку зрівняв рахунок, а на останній хвилині оформив дубль, чим поховав надії Sea Gate на перемогу. Баварія своєю Вікторією гарантувала Делівері перше місце у групі.