14.00 Чорне Море (Одеса) – SW (Херсон) 3-1 (2-1)
Голи: Пилипів, 3, Мансуров, 12, Гірка, 25 - Іванов, 5
Коли перед тобою на паркет виходить четвірка у складі Федора Пилипіва, Максима Павленка, Раміса Мансурова, Олександра Гірки, то немає нічого дивного, що у тебе починають «труситися колінки». Саме це ми і спостерігали у виконанні херсонських гравці у дебюті стартової зустрічі турніру. Федір Пилипів швидко втілив стартовий натиск у одиничку на табло. Здавалося, що нас очікуватиме розгром, але цьому завадив швидкий індивідуальний прохід Євгена Іванова під час якого він обіграв і автора першого голу. Після пропущеного м’яча голкіпер господарів Костянтин Стародубовський постійно почав підключатися до атак своєї команди, що дозволило одеситам позбавити суперника м’яча і надій на швидкі контратаки. Досвід дозволяв гравцям господарів діяти у штучній більшості безпомилково, що врешті-решт і привело до другого взяття воріт. За цієї хиткої переваги «Чорного моря» команди й пішли на перерву.
У другому таймі херсонці значно збільшили темп і намацали слабкі місця у захисних редутах «чорноморців». «SW» мало декілька нагод, щоб зрівняти рахунок, причому в захисті знову не встигав Федір Пилипів. Все йшло до забитого голу у ворота Стародубовського, але у вирішальний момент гри «чорноморці» взяли себе в руки і Раміс Мансуров забив «заспокійливий» гол – 3:1. Після цього переможці елітного фіналу АФЛУ спокійно довели матч до перемоги.
Гру для нас резюмував не менш заслужений ветеран, ніж ті, що були на полі, щоправда суддівського цеху – Віталій Олійник: «Чорне море» було сильніше, тому і виграло. В другому таймі одесити «вийшли на сигареті», але було видно, що можуть додати у будь-який момент, що вони і зробили. Хлопці з Херсона для свого рівня зіграли нормально.
14.40 Атлет (Житомир) – Комфорт-Сервіс (Рівне) 1-4 (1-2)
Голи: Литвиновський, 4 – Гергелюк, 8, Басич, 11, Новак, 19, Зелінський, 23
На паркет у складі рівнян вийшов перевдягнений «Кардинал-Рівне», але попри це у перші хвилин не було зрозуміло в якій формі грає практично повністю екстра-лігівський колектив. Вже на 4-й хвилині дальній удар досвідченого Сергія Литвиновського у самісінький кут дозволив житомирянам вийти вперед. Сергій Піддубний мало того, що грав, то ще й змушений був підганяти своїх гравців відкриватися: «Саня, йди вперед, йди вперед!». Граючий тренер у всій красі. Можливо допомогли підказки головного тренера, а можливо й щось інше, однак надалі хлопці з рівненщини перехопили ініціатив і швиденько організували два голи.
В другому таймі перевагу Кардиналу…вірніше Комфорт-Сервісу стала ще більш відчутною. Особливо важко житомирянам було стримати Богдана Новака, який, здавалося, іноді занадто розслаблено ставився до власних моментів. Втім, свою справу Богдан зробив. На 19-й хвилині він шикарно розвернувся на лівому фланзі повз свого опонента і елегантно перекинув воротаря - недаремно ж його у збірну викликали. А потім «комфортівці» розіграли зразкову контратаку в дотик і Зелінський доправив м’яч у ворота з метра. За 3 хвилини до кінця Дмитро Демчик у «Атлета» вийшов 5-м польовим, але на результат гри це ніяк не вплинуло.
Володимир Мухін, «Атлет»: На цей турнір ми приїхали не найсильнішим складом і взяли з собою декількох молодих гравців 1997-98 р.н. на перегляд. У нас в Житомирі нещодавно відкрився чудовий спорткомплекс ФОК, в якому не соромно приймати команди з інших місць. Через це ми зараз переглядаємо місцевих гравців і думаємо заявитися у Першу або Другу лігу вже в цьому сезоні. Якщо зуміємо знайти необхідні кошти.
Сьогодні програли через власні помилки. А взагалі починати завжди краще проти сильної команди, бо це допомагає команді мобілізуватися. Якщо б ми грали проти слабкої команди і виграли, то на наступні ігри могли б розслабитися. Завтра у нас є ще дві гри на які ми настроїмося належним чином, тож ще нічого не втрачено.»
15.20 Епіцентр К10 (Івано-Франківськ) – МКВ (Одеса) 1:6 (0:1)
Голи: Гай, 15, 22, Йапарама, 24, 28, Моторний, 27, Бральчук, 30 – Данів, 20
Одесити домінували весь перший тайм і на практиці показували хто тут справжній господар майданчика, а не умовний. Весь склад польових гравців прикарпатців мав би виставити хорошу поляну своєму голкіперу Павлу Русаку в кафе спорткомплексу Університет за те, що в першому таймі в їхніх воротах побував лише один гол. Це брат Олексія Гая Антон ефектно перекинув воротаря.
В другому таймі тенденції не змінилися, але рахунок став рівним. Данів прямим ударом зі штрафного з близької відстані прошив усіх – 1:1. Нелогічний гол, що й показали подальші події на майданчику. Лише за дві хвилини Гай забив з «пісочної ями» другий гол і одесити тільки нарощували свою територіальну перевагу. Практично одразу після третього пропущеного голу Роман Ярий одягнув воротарську футболу і пішов рятувати ситуацію, але це призвело до трьох пропущених голів у порожні ворота і крупної поразки у стартовій грі.
Цю гру для нас прокоментував керманич «Uni-Laman Group» Сергій Бутенко: «МКВ» за підбором гравців цілком міг би заявитися в Першу лігу, просто спонсор не тягне. Гай - хороший гравець і я з ним розмовляв стосовно переходу в наш клуб, але його робота стала на заваді цьому. Він дуже цінний як гравець в глибині. У нього відчувається школа, хоч і футбольна. Він чіпляється за кожен м'яч – цінний гравець в цьому плані.
Дуже мало часу дається для гри і в при такому дефіциті потрібно реалізовувати будь-який момент, який випаде. За таких умов важко грати. Коли є більше часу, то легше зрозуміти яка команда на що претендує. «МКВ» домінував усю гру, але мені здається, що «Епіцентр К10» перебуває у поганому фізичному стані. Їм складно вийти з-під пресинга, вони наче на «важких ногах». Та й видно, що приїхав не найсильніший склад.»
16:00 Металіст (Миронівка) – Тинь UCSM (Южноукраїнськ) 0:2 (0:1)
Голи: Крошан, 12, Кібіш, 28
Судячи зі складу «металістів», то в Миронівці зробили ставку на молодість, а от в Южноукраїнську зібрали команду з досвідом і зірками: Павло Ардаковський, Валентин Бондар, Ярослав Аксьонов, Денис Крошан і т.д. У битві двох підходів в першому таймі спостерігалася рівність. Южноукраїнці намагалися домогтися успіху за рахунок індивідуальних дій і Мельник з Бондарем постійно шукали можливості вийти на ударну позицію з середньої відстані. Проте автором голу став Денис Крошан, який справа невідпорно пробив у ближній кут – 0:1. На тому все цікаве у першій половині і закінчилося.
У другому таймі знову більш гостріше виглядали гості. На 25-й Денис Крошан міг оформити дубль прокинувши м’яч між ніг Миколі Федоренку і вийшовши віч-на-віч, але пробив повз дальній кут. Згодом Федоренко міг зрівнювати рахунок, але за найвідомішим правилом він цього не зробив і «Металіст» пропустив в наступній атаці. Крошан дубль хоч і не зробив, зате записав у свій актив гольову передачу на Кібіша. Після другого пропущеного голу Федоренко вийшов 5-м польовим у «Металіста». Це допомогло миронівчанам створити два моменти, але розмочити рахунок їм не вдалося.
Олександр Кульша, гравець «Металіста»: «Важко грати з такою досвідченою командою, яка добре підсилилася. Могли забити, коли 5-й польовий вийшов, але загалом результат закономірний, бо клас суперника вище ніж у нас. Низка наших досвідчених гравців не змогла приїхати і тому підключили молодь. Якихось конкретних завдань немає. Приїхали відпочити, як і всі, але хочемо показати хорошу гру, щоб нашим вболівальникам не було соромно.»
16:40 Uni-Laman Group (Одеса) – Фаетон (Одеса) 2:0 (0:0)
Голи: Чумак, 18, Коптєв, 29
«Фаетон» одразу здивував відсутністю штатного воротаря. Цю важливу позицію партнери довірили Валентину Колкеру. За такої ситуації треба мінімізувати кількість ударів по своїм воротам і, в принципі, гравці «Фаетона» з цим впоралися. «Ламанівці» нечасто били по воротам, а ті удари, що були, не ставили перед Колкером якихось складних завдань. Колкер сам іноді підключався до атак і якраз після однієї з таких авантюрних спроб Володимир Ємельянов після однієї з таких спроб пробив у поперечину, а це і була найкраща нагода «Уні-Ламан» у першому таймі. А самі «фаетонівці» неодноразово загрожували стражам воріт господарів, які змінювали одне одного у воротах з частотою скорострільності пістолета.
В другому таймі далася взнаки коротка лава запасних «Фаетона» (лише три гравці на заміні) і «Юні-Ламан» перехопив ініціативу, і поступово почав нарощувати свою перевагу. Доволі швидко Євген Чумак відрив рахунок, причому під час удару Колкер відвернувся – ось що значить не воротар. Чорноморські одесити (чи одеські чорноморці) створили цілу низку моментів, але забити вдруге ніяк не вдавалося чи то через не відданий пас партнеру, який був у кращій позиції, чи то через невлучний удар по порожнім воротам. Врешті-решт Максим Коптєв реабілітувався за нереалізований хвилиною раніше момент і влучив у порожні ворота суперника – 2:0.
Сергій Чайка, прес-аташе «Юні-Ламан»: «У першому таймі гравці звикали до тарафлексу, бо він «зажовує» м’яч. Ми грали у Кубку Водяна і тренувалися в «Краяні», а там усюди паркет, тож м’яч рухається з іншою швидкістю. В першому таймі ми створили мінімум 4 моменти, а це хороший показник за такий проміжок часу, а у них було тільки дві нагоди для взяття наших воріт за ці ж 15 хвилин. Наш воротар Віталій Зеленчук через травму не грав на Кубку Водяна, тому в цьому матчі всі воротарі весь час змінювалися, щоб отримати максимум ігрової практики. «Фаетон» більше грав на утримання рахунку, тому намагався тримати м’яч і шукав свій момент. Ми розглядаємо цей турнір як підготовку до Екстра-ліги - тут проводиться «обкатка» складу. У нас завдання вигравати в чемпіонаті, а не зараз. До того ж у нас двоє провідних гравців травмовані – Мікая Бесік і Рустам Циня, а Вадим Циня тільки-но відновився після травми.»
17:20 Сокіл-3 (Хмельницький) – Кодима (Кодима) 0:0
Голи: не було
На відміну від попереднього матчу, який автор мав змогу спостерігати на власні очі, протистояння між футзальними культурами Хмельницького та Одеси розпочалось з класичної розвідки яка, забігаючи наперед, тривала увесь перший тайм. Загалом же ближчими до цілі були хмельницькі футболісти, але у завершальній фазі атак підводила точність. Характерною рисою стала і велика кількість фолів – боротьбу програвати не хотів ніхто.
Позиційні намагання змінити цифри на табло продовжились і в другому таймі. Біля воріт Алексейчука Похлебін втратив чудову нагоду відкрити рахунок. А через кілька хвилин вже Кручек після ідеально розіграного штрафного не поцілив у практично порожній кут воріт.
Переконавшись, що класичними методами оборону Кодими не зламаєш, тренерський штаб Сокола вже на 24 хвилині після тайм-ауту випустив Гласа у футболці п’ятого польового. І не сказати, що Заєць відчув від цього якийсь дискомфорт – у діях гравців відчувалась деяка незіграність, що не дозволяло доводити атаки до логічного завершення. Останню нагоду вирвати перемогу втратив Шляховой, який програв дуель у ближньому бою голкіперові Кодими.
Підсумовуючи даний поєдинок, хочеться віддати належне вмінню одеситів оборонятись – з таким муром біля власних воріт складно буде навіть самому досвідченому колективові розраховувати на перемогу!
18:00 Delivery (Одеса) - Sea Gate (Одеса) 5-1 (3-0)
Голи: Свіріпа (9), Рудаков (10), Сницар (28), Кобец (30) - Дейкун (7 с.в.), Денисюк (25)
Мабуть, найцікавіше дивитись на таких турнірах за командами, що через деякий час розпочнуть свої виступи на всеукраїнському рівні. Такою командою у даному поєдинку була Делівері з кількома новачками у складі. Та й заголовок «одеське дербі» придавав матчу додаткової інтриги.
Як і належить більш досвідченій команді, Делівері одразу визначили, хто на паркеті господар. Кілька невдалих атак – і один з новачків, Свіріпа, вдало підставляє голову під навіс партнера. М’яч рикошетом від Дейкуна опинився в воротах. А вже через хвилину сам Свіріпа без допомоги суперників подвоїв перевагу донецьких одеситів.
І тут би Sea Gate опам’ятатись і відтиснути суперника від власних воріт. Але цього не сталось – тільки но тренер «червоних» взявся за табличку з тайм-аутом, як Рудаков блискучим ударом запалив трійку на табло. Лише після цього гра трішки вирівнялась, Кобець частіше почав вступати у гру, і до завершення першого тайму лише майстерність В’ячеслава не дозволила змінити рахунок.
Застосовуючи активний пресинг, гравці Sea Gate змогли затиснути більш титулованого суперника на їх половині. Винагорода прийшла до моряків на 25 хвилині – Денисюк виконав «стовпа» і перекинув м’яч через лежачого кіпера Делівері.
Пропущений м’яч каталізатором подіяв на підопічних Безуглого – перехоплення ініціативи, м’яч від Сніцара, контрольний постріл від Кобеця, і Делівері святкує впевнену перемогу.
18:40 RED (Київ) – Баварія (Енергодар) 1-3 (0-0)
Голи: Корнейчук (25) - Мардар (17), Каргін (18, 30)
Коли у складі твоєї команди такі досвідчені гравці, як Глуцький, Конопчук, Смоловик, Тменов та Максименко, можна дозволити собі пограти у власне задоволення, не особливо задумуючись про реалізацію моментів. Саме таким вийшов матч проти Баварії, де столичний колектив RED зіткнувся з насиченою обороною учасника Кубку України 2015/2016 рр.
Ця зустріч наочно продемонструвала, що не дарма Енергодар є кузнею футзальних талантів України. Баварія показала себе з найкращого боку, але про все по порядку…
Перший тайм пройшов під диктовку «червоних». Практично кожна атака команди з Києва завершувалась ударом по воротах, але м’яч усе ніяк не хтів опинятись за спиною голкіпера Баварії. В той же час не можна не відмітити вміння енергетиків оборонятись – щільно граючи з опонентами, футболісти не давали можливості використати киянам їх головний козир – техніку.
Голів у першому таймі глядачі не побачили, зате друга половина розпочалась одразу з двох забитих м’ячів. І залітали ці м’ячі виключно у ворота Максименка. Спочатку Мардар елегантно завершив стрімку атаку Баварії, а вже через хвилину Каргін перехопив необачний поперечний пас і реалізував вихід на рандеву з кіпером. Ось так, постійно атакуючи, можна залишитись ні з чим…
RED прогнозовано почали підключати Максименка до власних атак, і на Корнійчук після шикарної передачі Тменова скоротив відстань у рахунку. Але, як не намагались столичні гравці вирвати бодай нічию, командний дух вирішив долю протистояння. На останній хвилині Сметанюк неймовірним чином врятував Баварю після удару Костяного, а Каргін пострілом по порожнім воротам встановив остаточний рахунок матчу, 3-1.
19:20 Кодима (Кодима) - Uni-Laman Group (Одеса) 0-6 (0-2)
Голи: Варвонець (4), Гірка (5), Чумак (20), Циня В. (22), Горпинич (27), Лоскутов (30)
Ще одне одеське дербі, якими насичений цьогорічний футзальний фестиваль, подарували нам команди Юні-Ламан Груп та Кодима. Нажаль, у цьому матчі більш досвідчені та зіграні «логісти» були на голову сильнішими за своїх опонентів. Але сказати, що Кодима повністю провалила цей матч, ми не можемо…
Початок активніше провели новоспечені учасники Екстра-ліги. Вже на 5 хвилині Варвонець та Гірка зробили суттєвий гандикап Юні-Ламану. Особливо класним вийшов м’я Гірки – дальній постріл без шансів для голкіпера. Гравці Кодими огризались, як могли. Кілька разів Зеленчук, Кудімов та Рахметов вступали у гру, рятуючи ворота (на цьому турнірі голкіпери у Бутенко змінюються чи не частіше, ніж четвірки по ходу матчу). А от що не може не засмучувати наставника чорноморців, так це реалізація. Як не влучив у порожні ворота Циня – загадка для нього самого.
Другу половину від першої відрізняли лише зміна воріт командами. Знову гра під контролем Юні-Ламан, і знову поодинокі контр випади від СК Кодими. Можна сміливо стверджувати, що сьогодні помаранчеві здобули тактичну перемогу над опонентами. Але це були лоше сьогодні, і у новому сезоні Кодима матиме шанс взяти реванш якщо не в основної команди, то в дублерів.
20:00 PARTIZAN (Київ) – Сокіл-3 (Хмельницький) 1-1 (0-0)
Голи: Горло (11) – Шляховой (17)
Столичні Партизани приїхали на турнір в статусі старожилів, адже жоден всеукраїнський фінал АФЛУ ще не проходив без команди Тараса Власюка. Як не дивно, і суперник по останньому матчу ігрового дня, хмельницький Сокіл, був присутнім на усіх турнірах. Тож на нас чекало видовище від двох досвідчених команд.
Індивідуально сильніші гравці Партизану одразу взяли гру під свій контроль. Натомість, хмельницький клуб був не проти такого сценарію і зосередився на обороні. Тактична боротьба продовжувалась до 11 хвилини, поки у Партизанів не пройшла блискуча комбінація. Курдас помітив шпарину між захисниками і запустив в неї сферу, якою грамотно і головне ефектно розпорядився Горло. Ігор не став обробляти м’яча і п’ятою підправив його у дальній кут воріт. Цей гол дещо розкрив гру, атаки почали виникати частіше, але до перерви відзначитись нікому не вдалось.
Кілька хвилин паузи пішли на користь Соколу, вже на початку другого тайму на адресу хмельничан залунали оплиски, коли Шляховой зумів таки проштовхнути м’яча піл Щуріковим. За рахунку 1-1 усі чекали затишшя, так воно і сталось…
Команди наче і намагались, кілька нагод втратили Мовчан та Курдас, гравці Сокола теж часу не втрачали і шукали щастя біля чужих воріт. Останні намагання щось змінити були у Партизану – Кутовий вийшов п’ятим польовим. Та досвід Сокола у такій грі не дозволив змінити цифри на табло – 1:1.
