Сборная УкраиныІрина Дубицька: «Збірна Фінляндія на турнірі Lviv Freedom Cup-2020 і зараз приблизно на тому самому рівні»БеларусьПремьер-лига-2021/22. Тур 6. Осечка ВРЗ и победная серия БЧСборная УкраиныОлег Шайтанов: «У січні в нас спаринги з Іспанією, на початку лютого — зі Швецією» ИталияИталия-2021/22. Тур 5. «Падуя» увеличивает отрывСборная УкраиныЮлія Форсюк: «Відразу після фінального свистка до кінця не повірили, що змогли здобути омріяний результат»Лига чемпионов УЕФА«Ураган» у Кубку УЄФА 2011/12: як це булоПервая лига Перша ліга 2021/22. Зона Cхід. 2 тур. «ЗАПОРІЖПРОМГРУП» і «SkyUp» поки без втратПервая лига Перша ліга 2021/22. Зона Захід. 2 тур. «Любарт» зазнав другої поразки поспільЭкстра-лигаParimatch Екстра-ліга 2021/22. 8 тур. «Продексім» обіграв «Ураган» і наблизився до лідерівИспанияИспания-2021/22. Лучшие голы, комбинации и сейвы 3-го тураЧемпионат ЕвропыУкраїна вийшла у "Фінал чотирьох" Євро-2022: українська воротарка забила шалений голКазахстанИгита: «Испытываю немного горечи»ИспанияИспания-2021/22. Тур 3. «Бетис» и «Наварра» творят чудесаЧемпионат ЕвропыЄвро-2022 (жінки). Основний раунд. LIVE!Чемпионат ЕвропыВідбір до Євро-2022. День Х для України і Фінляндії наставЧемпионат ЕвропыЯкко Лайтинен: «У нас есть шанс, который может быть единственным в жизни»Суперлига-2021/22. Тур 3. LIVE!Чемпионат ЕвропыВікторія Кислова: «Проблеми, які у нас виникли з Чехією, це лише наслідки наших помилок»Женский футзалАнна Прокопенко: «Найскладніша адаптація при переході з футзалу у футбол проходила з бутсами»Юношеский футзалВасиль Симонов: «Всі «підстави» на юнацькому рівні колись стають відомі, тож можу згадати Легчанова, Якуніна, Шпигаря і Поночовного»

Дмитро Мартинюк: «Жодного разу не шкодую про те, що став тренером»

Головний тренер «Хмельницьких делікатесів» Дмитро Мартинюк – про підсумки сезону, «золотий дубль», найближчі плани клубу, правильне місце, правильний час та правильних людей

Головний тренер «Хмельницьких делікатесів» у інтерв’ю прес-службі Асоціації міні-футболу (футзалу) Хмельницької області підбив підсумки сезону, в якому його підопічні оформили «золотий дубль», окреслив найближчі плани клубу і не тільки.
 
– Дмитре, рік тому ти закінчив ігрову кар’єру в складі «Сокола», і вже майже відразу перейшов на тренерську роботу. Що спонукало тебе спробувати власні сили у новій іпостасі і чи не стало це рішення спонтанним?
– Можу сказати, що це рішення було осмисленим. Я вже потребував на той час змін та очікував нового виклику. Віддавши свої найкращі роки клубу «Сокіл», я розумів, що у мене є сім’я, про яку потрібно постійно дбати та забезпечувати її, і вирішив спробувати себе в якості тренера.
 
– Розкажи як виник варіант очолити «Хмельницькі делікатеси»?
– Після не дуже вдалого сезону «Хмельницькі делікатеси» знаходилися в пошуках тренера, і звернули увагу на мою кандидатуру. Зустрілися з керівництвом клубу, обговорили усі нюанси, і так я став тренером цієї команди (посміхається). І жодного разу про це не шкодую.
 
– Як тобі давалася роль тренера на перших порах? І чи було важко донести своє бачення гри до своїх підопічних?
– На перших порах, звісно, трохи хвилювався. Не знав як мене сприйме колектив, оскільки там є старші хлопці за мене, проте команда мене прийняла дуже добре. З першого тренування я відчув, що опинився у правильному місці, в правильний час та з правильними людьми.
 
– Сприйняття гри для Мартинюка-тренера змінилося в порівнянні з Мартинюком-гравцем?
– Дуже змінилося, і можна сказати, що це два різні світи: коли я був гравцем, і коли став тренером. Коли я був гравцем, ти відповідаєш лише за свої дії на майданчику, а коли ти вже тренер, то «ведеш» кожного, усю команду. Це дуже велика відповідальність, потрібно навчитися ефективно використовувати сильні сторони кожного з виконавців. До того вивчати їх психологію, аби знати, коли і в який момент кого в яке «русло» направити. Я мовчу вже про відповідальність за результат. Важко, але цікаво (посміхається). І емоції як гравця, так і тренера теж не можна порівнювати. Вони по-своєму особливі. Спочатку коли став тренером, ще не міг до кінця «приборкати» у собі гравця. Ноги буквально рвалися на майданчик допомогти своїм підопічним.

– Вже у першому сезоні твої підопічні стали володарями Кубку, а по його завершенні ти заслужено отримав індивідуальну нагороду – «кращий тренер сезону». Чи очікував цього, і чи стало це для тебе стимулом до подальшого прогресу?
– Якщо чесно, було дуже приємно, і стало для мене великою честю отримати цю нагороду, але я командні заслуги завжди ставив вище індивідуальних. І якщо мої підопічні надалі будуть ретельно виконувати усі настанови, то нагород і титулів у нас ставатиме лише більше (посміхається).
 
– Ну а далі був перший всеукраїнський досвід як і для команди, так і для тебе як тренера – «Хмельницькі делікатеси» зіграли на Кубку Регіонів АФЛУ, де вибороли «срібло». Чи залишились задоволені результатом і чи могли виступити краще?
– Результат можемо дійсно собі занести в актив. Ми їхали в Ужгород спробувати свої сили на всеукраїнському рівні, і відразу дійшли до фіналу. З кожною грою у хлопців з’являлася віра у те, що вони можуть поборотися за медалі на фоні кращих команд країни, а «Хмельницькі делікатеси» лише «додавали» у ігровому плані. Цей результат став поки що найкращим в історії клубу, а ті емоції, які ми отримали під час турніру згадуємо і досі.
 
– Останнім часом чимало експертів сходяться на думці, що Дмитру Мартинюку «вдалося із команди-зірок зробити команду-зірку». Чи погоджуєшся ти з цим твердженням?
– Можна сказати, що я людина футзальна, і намагався «поставити» своїм підопічним саме футзал, а не те, у що хлопці грали до цього. Багато хто не знав певних аспектів, а я залюбки розпочав передавати гравцям свої знання та досвід, набутий за часи виступів у «Соколі». Під час тренувального процесу було помітно, що це гравці розуміють, сприймають та виконують на майданчику. Це все привело до того, що у нас з’явився власний ігровий стиль, яким я дуже задоволений. Він не лише приносить результат, а й подобається вболівальникам, яких у нас стає все більше.
 
– До речі, про вболівальників. Їх, як ти кажеш, у «Хмельницьких делікатесів» стає все більше, проте найбільш відданими серед них є твоя дружина та мама, яких часто можна побачити на ваших іграх. Чи додає їх підтримка впевненості тобі та команді в цілому?
– Безперечно, так. Те, як моя мама іноді свистить та переживає на трибунах точно нікого не може залишити байдужим (посміхається). А радує те, що дуже багато батьків та дітей наших гравців останнім часом приходить за нас повболівати. Це нас надихає, а ми, розуміючи, що ні за що не можемо розчарувати наших рідних, віддаємося на майданчику на повну. А те, що у нас вболівальників стає лише більше безперечно є і показником наших турнірних результатів, ще раз доводячи, що ми перебуваємо на вірному шляху.

– Преміум-ліга з міні-футболу ознаменувалася для ваших підопічних «золотим дублем», оскільки «Хмельницькі делікатеси» виграли, як і чемпіонство у дивізіоні 1, так і Кубок. Завдання на сезон можна рахувати виконаним?
– Звісно. Наш президент, Валерій Володимирович Коломієць, ставить перед нами лише найвищі завдання – перемагати у кожному матчі та в кожному турнірі, у якому бере участь наша команда. Після тієї гри, яку показали взимку, ми повинні рухатися тільки вперед, і вигравши як чемпіонат, так і Кубок, виконали таким чином завдання на сезон. Щиро вдячний хлопцям за характер, за бажання, з яким вони діяли на майданчику. З кожною грою ми лише додавали і закономірно змогли виграти обидва титули.
 
– Які матчі у цьому відрізку запам’яталися найбільше?
– Таких матчів було декілька. По-перше, гра з «Beerlogoю» у регулярному чемпіонаті. Дуже класний емоційний матч, але хлопці, пропустивши швидкий м’яч, не здалися. Мене це радує, оскільки у нас раніше була певна проблема – коли команда в певних моментах після пропущених голів «замикалася» в собі. Проте мої підопічні навчилися демонструвати характер та «тримати удар». Ну а по-друге – фінальний матч Кубку з «Фемідою», який став за своїм сюжетом та інтригою головною окрасою всього сезону, а ми виграли в серії пенальті і власне оформили «золотий дубль».
 
– Які враження залишилися від організації змагань?
– Організація чемпіонату, як завжди, на дуже високому рівні. Найбільше радує чіткий календар та прекрасне висвітлення подій турніру. Як для чемпіонату міста – взагалі космос, проте, як говориться «немає меж досконалості». Організатори зробили усе можливе, аби аматори потрохи ставали професіоналами, що сприяє подальшому розвитку Преміум-ліги та покращенню рівня змагань, які з кожним роком стають все цікавішими та цікавішими. І не дарма входять до числа кращих в Україні.
 
– Які найближчі плани «Хмельницьких делікатесів»?
– Після «золотого дублю» на відкритих майданчиках ніхто і не думає «почивати на лаврах». Буквально вчора команда вже розпочала тренування у залі, і наразі ми активно готуємося до участі в міжнародному турнірі «ISTRIA FUTSAL MASTERS CUP 2019» в Хорватії, на який вирушимо вже наступного тижня. Після повернення додому активно готуватимемося до старту нового сезону у Преміум-лізі з футзалу, який для нас відкриє матч за Суперкубок із «Helpixom». Як вже я казав, наш президент – максималіст, і будемо робити усе, аби прогресувати і надалі.
 
Безперечно, будуть і певні кадрові зміни. Як дуже влучно сказав наш президент: «Спочатку ми працюємо на ім’я клубу, а далі вже ім’я працює на клуб». Багато хто з гравців бачить у «Хмельницьких делікатесах» класні умови та перспективу, і скажу точно, що новачки будуть. Поки не буду називати їх імена, проте їх поява точно збільшить конкуренцію в команді, яка ніколи не буває зайвою, і сподіваюся, що зробить нас ще сильнішими.
 
– І наостанок, твої побажання вболівальникам та відвідувачам сайту Асоціації.
– Будьте здоровими, та отримуйте задоволення від життя і футзалу. А ми будемо робити усе, що в наших силах, аби дарувати Вам лише позитивні емоції та радість.
 
Олександр Таран, прес-служба
Асоціації міні-футболу (футзалу) Хмельницької області

Похожие Новости

Комментарии:

Вы должны быть зарегистрированы чтобы оставлять комментарии. Авторизуйтесь под существующим аккаунтом или создайте новый.

Futsalua © 2016-2021 Проект разработан командой Futsal Ukraine. Все права защищены.