Маркіньйос Шав'єр під час пресконференції, яка відбулася до Копа Америка (Фото надано: CONMEBOL)

 
У світі дипломатичних заяв і банальної мовчанки щодо розвитку нашого виду спорту ми змогли насолодитися прекрасним винятком із правил в особі тренера збірної Бразилії Маркіньйоса Шав'єра. Ось чому (але, очевидно, це не єдина причина) ми давно планували обговорити з ним кілька питань. Нижче ви знайдете результат цього «футзального чату». Насолоджуйтесь!

– Почнемо з «сьогодні» та найближчого майбутнього. Як ви оцінюєте жеребкування Кубку світу? З особливим акцентом на групу Бразилії, з якими перешкодами ви плануєте зіткнутися? Загалом, чи бачите ви складнішу групу? І чи вірите ви, що Бразилія може повернутися на перше місце на світовій арені?
– Я вважаю, що всі групи досить збалансовані, футзал у всьому світі змінився, і всі команди можуть завдати неприємностей своїм суперникам. Але я розраховую на нашу силу і гру нашої збірної Бразилії у Литві. Я знаю, що під час турніру ми будемо натрапляти на труднощі, але завдяки нашій роботі я бачу шанс їх подолати.

– Яких змін ви зазнали після перенесення Кубку світу, говорячи про підготовку Бразилії? Ви оцінюєте гру через рік у Литві як щось погане?
– Це, безумовно, було негативним фактором для Бразилії, оскільки протягом усього цього періоду ми не могли підготувати тренувальний етап, і востаннє ми зустрічалися лише для однієї товариської гри проти Іспанії, навіть не маючи можливості тренуватися. Тому ми не могли оцінити деяких гравців, яких хотіли переглянути, і дати більше часу іншим гравцям.

– Наскільки складно в такій країні, як Бразилія, яка продовжує залишатися головним постачальником футзалістів у світі, вибрати 14/16 гравців для національної збірної? І ще: як ви розглядаєте свою роль (і свій вибір у завданні) як головного тренера збірної Бразилії, враховуючи величезну кількість чудових тренерів у країні?
– Наша географія справді складна, у нас є багато гравців-початківців, але вони все раніше і раніше виїжджають до інших країн, так що шанс побачити їх у збірній Бразилії вислизає крізь наші пальці: нам неодмінно доведеться збільшити кількість відбіркових етапів. Зрештою, вибрати 16 гравців у Бразилії є досить складним завданням, оскільки ми знаємо, що могли б зібрати дві, а то й три чудові команди. Отже, кожен тренер завжди буде зосереджуватися на тому напрямку, який найкраще відповідає його переконанням, і я теж цим займаюся: вибираю тих гравців, які найкраще адаптуються до моїх методів роботи.

Щодо критеріїв, які допомогли мені потрапити до національної збірної, то можу сказати, що вони базувались на технічних причинах.

У мене в країні дуже консолідована робота, і, попри недавню кар'єру, я міг працювати в різних структурах, що дозволило мені підготуватися і подорослішати дуже рано. У нас є чудові тренери в Бразилії, і я тимчасово перебуваю на тренерській лаві збірної Бразилії, представляючи їх усіх.
 

– Нумо поговоримо про нещодавні зміни у бразильському футзалі, коли CBF (Бразильська конфедерація футболу – прим. futsalua.org)  замінює CBFS (Бразильська конфедерація футзалу – прим. futsalua.org) в управлінні грою і, найперше, дбає про національні збірні. Я знаю, що це непросто, враховуючи вашу роль, поділитися своїми думками...але як ви ставитеся до цієї зміни? Зокрема, що це визначатиме?
– Я вважаю, що основні зміни відбудуться відразу після Кубку світу, ми поки що не відчуваємо ніякого впливу. Зараз мало що було змінено, щоб не вплинути на динаміку нашої роботи. Я можу чітко стверджувати, що бразильський футзал потребує визначення своїх внутрішніх ролей, підвищуючи наші навички з точки зору управління та організації гри: людям тут справді потрібно знати шлях, яким вони повинні йти.

Якщо ці речі не зміняться, можливо, ми зможемо продовжувати перемагати завдяки своїм чудовим технічним навичкам, але ми не змінимо організаційний сценарій. Я намагався зробити свій внесок, щоб ми не просто отримували титули, але й керували футзалом так, як він справді цього заслуговує.

– Яка ваша думка щодо «оріунді» (натуралізованих гравців), з особливим акцентом на багато національних команд Європи? Хіба це не велика помилка футбольних федерацій, які таким чином перешкоджають формуванню місцевих спортсменів для досягнення швидших результатів? Який тоді сенс матчів між національними збірними, якщо багато хто насправді конкурує з продуктом однієї країни, Бразилії? І, завжди у зв’язку з цим, мені здається неймовірним, що в багатьох випадках таку країну, як Бразилія, яка є справжньою колискою футзалу, не визнають такою (що стосується місцевих ліг, гравців, тренерів). Можливо, тому, що інші країни краще «продають» товар?
– Без сумніву, ця тема є дуже важливою темою у світовому футзалі. Я часто з певним сумом усвідомлюю, що деякі країни ігнорують власних спортсменів і намагаються виграти з гравцями, які приїжджають з-за кордону. Я не думаю, що це продуктивний процес. Що стосується питання «іміджу», немає сумнівів, що деякі країни продають свій продукт набагато краще, ніж ми. Насправді ми не настільки вправні у маркетингу, як на майданчику, де ми продовжуємо бути найкращими у світі, оскільки тут, у Бразилії, нам не потрібно «імпортувати» когось із-за кордону, щоб проводити змагання високого рівня.

– Нещодавно ми могли почути про можливу пропозицію вам взяти на себе кермо влади у національній збірній Саудівської Аравії: чи може це насправді статися після Кубку світу? Незалежно від цього конкретного питання, чи могли б ви подумати про те, щоб знову працювати за межами Бразилії, як це було нещодавно (розкажіть, будь ласка, про свій досвід роботи з ФК «Шарджа» в Об’єднаних Арабських Еміратах)?
– Так, я отримав пропозицію, але відразу чітко заявив, що зараз моєю єдиною метою є збірна Бразилії. У деяких соціальних мережах я читав людей, що впевнені, що я буду працювати в Саудівській Аравії, але це зовсім неправда, у мене ні з ким немає домовленості. Я також отримав деякі інші шанси та пропозиції, але ніколи не піду зі своєї збірної, щоб влаштуватися на іншу роботу. Якби я думав про те, що найкраще для мене, я б, напевно, вже прийняв деякі попередні пропозиції, але очолювати Бразилію на Кубку світу – це не просто моя мрія, це належить всій країні, і це те, що мотивує мене у моїй ролі.

Я не думаю про свою наступність на лаві запасних у Бразилії, я перебуваю у найважчому циклі за всю історію Бразилії. Я не відчуваю марнославства щодо своєї позиції, я просто хочу зробити все можливе для своєї країни, і якщо після Кубку світу з’явиться шанс проводити інші заходи в Бразилії, я точно оціню це. Я не хочу працювати тільки для того, щоб складувати трофеї. Інакше я житиму своїм життям!

Моя подорож в Об’єднані Арабські Емірати стала одним із найкращих вражень у моїй професійній кар’єрі, коли я працював у зовсім новій команді, починаючи з нуля, так що мені довелося бути набагато більше, ніж просто тренером, що тренував на майданчику. Цей виклик змусив мене повністю залишити свою зону комфорту, мені довелося вивчати нові методи, нові речі й особливо нову культуру. Я там здобув чудових друзів. Я інтенсивно переживаю кожен особистий та професійний досвід і сподіваюся колись повернутися. Люди дуже мене любили, тренери та спортсмени були добрими та багато чого навчили. Я зберігаю у своєму серці Шарджу та ОАЕ.
 

Маркіньйос Шав’єр під час своєї нещодавньої роботи в ФК «Шарджа» (Фото надано: ФК «Шарджа»)

– Повертаючись у минуле, я згадую молодого Маркіньйоса, який очолював «Футзал Марчанізе» в італійській Серії А2. Чи думали ви в той час, щоб розвинути свою кар’єру до того, чого ви тоді досягли? Як ви оцінюєте свій попередній досвід і коли ви зрозуміли, що футзал насправді може перетворитися на професію? Чи правильно заявляти, що ваша робота в Марешал-Кандіду-Рондон стала вирішальним кроком на вашому професійному шляху?
– У мене був дуже важливий досвід в Італії, але врешті-решт я вирішив залишити команду, оскільки не міг отримати зарплату через погану поведінку керівництва клубу щодо мене. Я завжди докладаю максимум зусиль у своїй роботі, тому хочу, щоб мені поверталося те саме. Я завжди прагнув результатів, але, крім завоювання титулів, я завжди захоплений процесом та працюю над новими речами, використовуючи інноваційні методи та насолоджуюся своїми командами, що демонструють чудову гру. Я працюю, щоб добре грати та перемагати. Я думаю, що це сталося в Марешал-Кандіду-Рондон, ми були раді грати проти найсильніших команд, обігрувати їх: це найкращий смак. Я навчився на своєму минулому досвіді й впевнений, що переживу ще багато цікавого.
 

Молодий тренер Маркіньйос Шав’єр під час свого італійського досвіду роботи у «Футзал Марчанізе» (Фото надано: Alfonso Verzola - Allenare nel calcio a 5.it)

– Розвиток футзалу: на мою думку, ми продовжуємо наспівувати гасла щодо футзалу на Олімпійських іграх (просто пригадаю те, що відбувається саме зараз, коли починаються змагання у Токіо, щоразу коли виникає подія або обговорення Олімпійських ігор з великою кількістю людей, люб’язно пояснюючи чому нас там немає!), не піклуючись про справжні основи гри. Наш розвиток не пов’язаний з потраплянням на ОІ, це ймовірніше буде наслідком зміцнення гри. Клуби, гравці, тренери, федерації, засоби масової інформації: всі ми повинні працювати більше, а не очікувати, що інші люди визнають нашу цінність. Ви згодні? Крім того, чому ми не віримо у своїх кумирів та історію, у красу і видовищність нашої гри? Чому ми нав’язливо шукаємо зв’язки з футболом (звичайні повідомлення про футболістів, які почали свою кар’єру з футзалу, –  сумний і нудний рефрен)? Хіба ми не віримо у свої шанси? Чи потрібен нам футбол чи Олімпійські ігри, щоб підтвердити наше існування? Я так не думаю!
– Я повністю з вами згоден. Я б з радістю насолоджувався нашою грою в олімпійській програмі, але водночас я знаю, що у нас все дуже погано поза майданчиком 40x20. Керівні інститути нами дуже погано керують, нас плутають з футболом, але ми не маємо нічого (або майже нічого) спільного з ним. Політична та адміністративна неорганізованість футзалу – ось що ставить нашу гру туди, де ми є зараз. Нам все одно і ми не захищаємо свою історію та кумирів. Стосовно футболістів, які грали у футзал, я можу висловити свою думку, оскільки я вивчав цю тему в докторантурі: є багато фальшивої інформації з цього приводу. Багато анекдотичних свідчень доводять, що насправді ми не отримуємо від футболу належної поваги. Я знаю, що футзал робить середній внесок у футбол, і я також знаю, що футбол повинен за це платити. Але ми не самотні в цьому процесі, необхідно ще провести багато досліджень і припинити продавати нашу гру футболу, нічого не отримуючи натомість.

– Англія: місцева Футбольна асоціація припинила всю діяльність збірних з футзалу, оскільки їм потрібно зосередитися на «здобутті великих трофеїв» (а саме на футбольних змаганнях). Як таке може статися 2021 року? Кого-небудь цікавить футзал?
– Я точно не знаю, що там відбувається, але я не сумніваюся в одному факті: вони збирають трофеї у футболі! Футзал слід розглядати окремо, як самостійну дисципліну. Як я вже говорив, ми повинні дивитися на ФУТЗАЛ тільки як на ФУТЗАЛ, а не як на бідного брата футболу. Ми під однією парасолькою, але люди, які займаються футзалом, повинні об’єднатися і вимагати поваги, якої ми заслуговуємо.
 

Маркіньйос Шав’єр під час Festival de Futsal clinic в Асунсьйоні, Парагвай (Фото надано: Futsal APF)
 

– Ви завжди чіткі й прямолінійні у своїх висловлюваннях...що насправді потрібно нашому спорту, щоб зробити крок вперед, якого ми всі хочемо? Чи вірите ви в майбутнє поза ФІФА та її конфедераціями?
– Я вірю в майбутнє футзалу, коли всі люди, які виконують основні ролі в нашій грі, перестануть боятися говорити правду (щодо розвитку нашої гри та реальності), багато з них просто захищають свою роботу і хочуть гарантувати свої зарплати та ролі. Деякі з них марнославні та не дуже стурбовані спортом, і як тільки вони покидають свої посади, то починають критикувати інститути, частиною яких вони були протягом всього свого життя. Але для мене це неправильно, необхідно говорити, коли вони сидять на своїх посадах, саме там у нас є видимість, і ми можемо дати голос нашим професіоналам.

Футзал – це самодостатній вид спорту, якщо ми хочемо, то можемо не залежати ні від кого, але нам потрібні сильніші та сміливіші люди, які хочуть боротися за свої права. Я зроблю свій внесок, продовжу бути відвертим, і боротимусь за «свій вид спорту».

Джерело - Luca Ranocchiari - Futsalplanet.com