Голова Миколаївського відділення Асоціації футзалу Львівщини Василь Калічак (на фото зліва) розповів про особливості, проблеми та плани щодо популяризації цього виду спорту на Миколаївщині.
– Василю Богдановичу, скільки років Ви вже у футзалі?
– З 1996 року почав судити футзальні поєдинки, після чого захопився цим видом спорту. Судив матчі української Екстра-ліги. Дослужився до звання «Арбітр національної категорії». Після завершення кар’єри рефері почав організовувати футзальні змагання, зокрема, на Миколаївщині.
– Які футзальні змагання зараз тривають у Миколаївському районі?
– З 2 грудня у нас почався чемпіонат Миколаївського району у двох лігах: Першій та Другій. У кожній з ліг по 10 команд. Граємо за системою – одне коло. Тайми тривають по 20 хвилин «брудного» часу. Ігри чемпіонатів проходять кожної суботи. До обіду, наприклад, відбуваються 5 матчів Першої ліги, після обіду – п’ять матчів Другої.
– Де відбуваються змагання?
– Усі матчі чемпіонату і різноманітні турніри відбуваються в одному залі. Граємо в залі Миколаївської районної ДЮСШ.
– А чи є альтернатива?
– Проблема з залами нібито вирішена. Хоча всі змагання і відбуваються в одному залі, але на даний момент цей майданчик найбільший у Миколаївському районі. Розміри – 32х18. Всі решту залів – маленькі і не відповідають мінімальним стандартам 25х15. Втім, не нарікаємо. Всі команди приїжджають, усі задоволені. Ігри починаються з 10 ранку, а завершуються о 20 годині вечора. Все грамотно розміщено.
– Чи важко шукати спонсорів для фінансування змагань? Чи все-таки тим питанням команди більше займаються самостійно?
– Переважно усі наші команди з сіл і ними опікуються сільські ради. До прикладу, є Тростянецька ОТГ, є Розвадівська ОТГ, які можуть оплатити своїм командам стартовий внесок, заявковий внесок, окрім того оплачують суддівство. Перед початком гри з кожної команди ще по 100 гривень на суддівство платять в оргкомітет чемпіонату. Сільські ради, за можливістю, хто хоче і може дають гроші для своїх команд, якщо ж ні, то самі колективи вже шукають собі спонсорів.
– Чи проводиться окремий чемпіонат серед ОТГ Миколаївщини?
– Тут, перш за все, на перший план виходить питання з залом, бо він знову ж таки один. Ми проводили у листопаді уже чемпіонат області серед команд ОТГ, до речі, Мирослав Хом’як (президент АФЛ) був на відкритті. Окремі районні змагання серед ОТГ Миколаївщини наразі не проводились. Проводили «Козацькі забави» приурочені Дню Незалежності, а окремого чемпіонату серед ОТГ наразі нема.
– Скільки часу уже співпрацюєте з Асоціацією футзалу Львівщини?
– Коли президентом Асоціації футзалу Львівщини став Мирослав Хом’як, з того часу і співпрацюємо. Мене призначили головою Миколаївського відділення АФЛ. Практичну співпрацю вже почали з чемпіонату обласних ОТГ, який відбувся у листопаді. З моменту того турніру усі футзальні змагання на Миколаївщині відбуваються вже під егідою АФЛ.
– Чи є покращення у розвитку футзалу на Львівщині з приходом нового керівництва до АФЛ?
– Покращення помітно – однозначно. Я є спостерігачем на поєдинках Гранд-ліги Львова, тому однозначно ж помічаю відношення до футзалу з боку АФЛ. Те, що бачу, не може не тішити. Рівень організації змагань, перш за все, виріс. Наприклад, раніше бувало, що гравці з однієї команди могли вийти на поле в різних шортах, гетрах. Колективи виходили на матч без щитків. Зараз таких недоліків уже нема. Та й саме ставлення команд до футзалу змінилось. Всі стараються, намагаються якомога краще себе проявити, з’явився справжній спортивний дух та інтерес.
– А які зміни відбулись на прикладі змагань у миколаївському районі?
– Передусім відбулися зміни у відношенні до футзалу з боку вищих інстанцій. Відтепер і районна рада, і дирекція ДЮСШ Миколаївської якось більш серйозно почали дивитись на співпрацю з Миколаївським відділенням футзалу. Такими спільними зусиллями набагато легше організовувати якісь чемпіонати, турніри.
– Ви є спостерігачем арбітражу в АФЛ. Як оцінюєте рівень теперішньої Гранд-ліги Львова?
– Безперечно, є команди, які добре грають. В понеділок, наприклад, був спостерігачем на матчі «Галицька здоба» – «Фуджікура». Декілька гравців з «Фуджікури», до речі, грають за футбольний клуб «Миколаїв». Та ж «Енергія-Альтернатива» – хороша команда. Головна проблема навіть не Гранд-ліги, а команд, які там грають – це те, що є команди зібрані з футболістів, а специфіка футболу і футзалу все-таки відрізняється.
– Чи є у Миколаївському районі команди, які вже готові виступати у якійсь із ліг Львова?
– Як я вже зазначав, то в нас є по 10 команд у двох лігах. З тих двадцяти, в перспективі, є тільки 5, які можуть гідно виступати на рівні навіть Першої ліги Львова. Це питання доволі «болюче». Як можна стимулювати колективи, які профілюються на футболі, грають у футзал лише взимку, до виступів у фінальній стадії обласних змагань? Важко змусити хоча б одну команду-чемпіона грати у фінальній стадії обласних змагань в березні, коли вони вже готуються грати на полі.
– Поширена проблема – розвиток дитячого футзалу. Як оціните рівень дитячого футзалу на Миколаївщині?
– Погано, що в спортивних школах, окрім «Енергії», наскільки мені відомо, нема відділень футзалу. Я завідувач миколаївського ДЮСШ. У мене 8 тренерів з футболу і жоден не спеціалізується на футзалі. Зрозуміло, що ми взимку в залі тренуємося усі. Але якщо ми в залі, то ми ще не футзалісти. Є ліги футзальні дитячі, але нема навчальної програми для розвитку дитячого футзалу України. Щодо дитячого футзалу на Миколаївщині, то ми стараємось організовувати якомога більше таких турнірів для дітей. Зараз у нас в планах провести три традиційні дитячі футзальні змагання: «Кубок приурочений Дню Святого Миколая» – для дітей 2009-2010 років народження, «Кубок Різдва» – для діток 2007-2008 років народження, а також «Кубок Водохреща» – для дітей 2005-2006 років народження. Намагаємося потроху розвивати дитячий футзал
– А як щодо дівочого футзалу у Миколаївському районі?
– В нас є дві спортивні школи, одна з них – «Нива-2004», яка культивує дівочий футбол в районі. Втім, знову ж таки футбол, а не футзал. Попри те, дівчата взимку займаються і футзалом. Тренер «Ниви-2004» Андрій Малешко, до слова, досить хороший спеціаліст. До речі, з Нового року маємо об’єднуватись разом. Не може бути в Миколаївському районі, такому «великому», дві спортивні школи окремі. Якщо об’єднаємось, то, гадаю, стан справ з дівочим футзалом набагато покращиться.
– Які у Вас плани загалом стосовно популяризації футзалу на Миколаївщині?
– Зараз ростуть, немов гриби, штучні майданчики, на яких можна займатись. В нас, до речі, є вже багато таких майданчиків по селах. Наші тренери займаються там з дітьми. Є плани, побажання, щоб влітку діти займались футзалом на тих штучних майданчиках. Хочемо також організувати чемпіонат, щоб команди з 3-4 сіл з’їжджались в одне село, 3-4 команди – в інше, і так грали за туровою системою. Окремий варіант – весняно-літні змагання. Особливо – влітку, коли діти на канікулах, щоб займались на штучних майданчиках. Такі змагання – непоганий шанс для тренерів знайти собі хороших дітей, для занять поки що футболом, а згодом, можливо, і для занять футзалом. У найближчій перспективі після 3 лютого, коли завершиться регулярний чемпіонат Миколаївського району, плануємо також провести турнір серед юнаків, а також серед ветеранів.
– Чи є взагалі перспективи у Миколаївському футзалі?
– Все впирається у фінансування. Якщо би був стабільний спонсор, який би підтримував і дивився за футзалом, то було б все дуже навіть непогано. Кадровий потенціал є. Можна було б створити якусь хорошу збірну команду району навіть, чому б і ні? Ми грали колись так у Другій лізі України. Є спонсор – є хороші команди та високий рівень змагань.
Володимир Дидик, прес-служба АФЛ
