Таїсія Олександрівна Бабенко
Народилася 10 лютого 1993 року у Нікополі (Дніпропетровська область).
Перший тренер у футболі: Олексій Миколайович Бражник.
Перші тренери у футзалі: Сергій Григорович Ягодкін, Ольга Сергіївна Ягодкіна.

Ігрова кар’єра
2009 – 2020 «ПЗМС» (Полтава) 
2020 «Мрія-2006» (Ананьїв) – пляжний футбол
 

Гравчиня національної збірної України. Дебютувала за головну команду 20 лютого 2018 року у матчі зі збірною Португалії (2:3). На її рахунку 6 матчів (+1 неофіційний, в яких вона виходила на майданчик, якщо ж рахувати потрапляння в протокол, то 10) і 2 забиті м’ячі у формі «блакитно-жовтих». За студентську збірну України зіграла 6 матчів і відзначилася 3 результативними ударами. 

Титули і досягнення
Віцечемпіонка світу серед студенток: 2018
Срібна призерка чемпіонату України (4): 2010/11, 2012/13, 2016/17, 2017/18
Бронзова призерка чемпіонату України (4): 2011/12, 2013/14, 2014/15, 2015/16
Фіналістка Кубка України (2): 2012/13, 2013/14
Срібна призерка міжнародного турніру Кубок ректора УАБС НБУ (2): 2013, 2014
Срібна призерка чемпіонату України з пляжного футболу: 2020
Володарка Кубка європейських чемпіонів з пляжного футболу: 2020
 

Почала займатися футболом  з 10 років у рідному Нікополі у хлопчачій команді, де і виступала до 15 років. Одного разу команда Таїсії виступала на всеукраїнському турнірі серед хлопчиків у Полтаві. Крім самого турніру хлопчачій команді випала нагода провести спаринг з «Нікою-ПНПУ», тренери якої вже були начувані про талановиту дівчину. Через рік після цього, коли дівчина навчалася в 10 класі школи, її таки забрали в полтавський клуб. Таїсія постійно перебувала на провідних ролях у своєму клубі і долучилася до всіх його медальних успіхів у ці роки. Вона пережила і складні часи, і переформатування клубу з «Ніки-ПНПУ» у «ПЗМС», та завжди залишалася вірна Полтаві, де доросла до статусу гравчині основи збірної України, якій допомогла вийти на чемпіонат Європи, де не змогла зіграти через травму, а також стала віцечемпіонкою світу серед студенток. Таїсія залишалася у клубі до моменту розформування одного із грандів українського жіночого футзалу. Літом 2020 року успішно спробувала свої сили у пляжному футболі, завоювавши «срібло» чемпіонату України і ставши переможницею Кубка європейських чемпіонів. Восени 2020 року приєдналася до «ЗХО-Tesl’и».
 

Таїсія Бабенко:
– Враження від «ЗХО-Tesl’и» у мене  хороші, тому що хочу для себе дізнатися щось нове, оскільки завжди грала за одну команду. Кожен тренер має власний план на гру, своє бачення побудови тренувального процесу. Це те нове, чому я вчуся, і вже дізналася певні нові речі. Ціль одна – перемагати та допомогти новій команді досягнути найбільших висот, а саме першого місця в чемпіонаті, і спробувати та потрапити у Турнір європейських чемпіонів, щоб виграти все, що тільки можна, а далі -  як доля покаже. Поки що я задоволена переходом. У нас хороші колектив і тренерський штаб. Є чому вчитися і відкривати для себе щось нове.

Василь Сухомлінов, головний тренер ЖФК «ЗХО-Tesla»:
– Таїсія – гравчиня з характером, правша з хорошою проникаючою передачею. Яскраво виражена футзалістка захисного плану, хоча, чесно кажучи, ми намагаємося кожну гравчиню розвивати всебічно, а не так, щоб вона була зациклена на якусь основну задачу.

На цьому етапі Таїсія дуже впевнена футзалістка, яка хоче прогресувати. У нашого тренерського штабу вже є розуміння того, як вона підсилює гру четвірки і сама удосконалюється. Їй не потрібен час на адаптацію. Вона добре знаходить спільну мову у грі з Юлією Костюк, Христиною Єрьоменко, дуже вдало доповнює цю нашу другу четвірку, але це чисто формально друга четвірка. В принципі, вона добре адаптувалася і впевнено себе проявляє. Можна сказати, що вона футзалістка основи. 

Зараз ми стараємося, щоб і Бабенко, і Коваленко, були креативними універсальними футзалістками і щоб кожна із них в певний момент часу могла брати відповідальність на себе.

Андрій Гулій

Використані фото ЖФК "Тесла" і АФУ