Чемпіон Польщі у складі «Рекорда» Олександр Бондар розповів про свої бомбардирські здобутки і поділився очікуваннями від Ліги чемпіонів
Олександр Бондар у складі «Рекорду» виграв свій черговий чемпіонський титул, а також видав черговий надрезультативний сезон. Універсал польського клубу розповів нам про свої бомбардирські подвиги, постійні зміни формату чемпіонату в Екстраклясі, перейменування Кубка УЄФА в Лігу чемпіонів, найцікавішого польського гравця і свою міліцейську минувшину.
– «Рекорд» третій поспіль сезон виграє чемпіонат, причому з кожним роком з більшим запасом. Як в таких умовах колектив може прогресувати?
– Кожного року вигравати чемпіонство все важче, тим більше, коли тобі потрібно захищати титул. Тому повністю погоджуюся з висловом «захистити чемпіонство важче, ніж його виграти вперше». Через це щороку потрібно багато працювати і вдосконалюватись.
– У перших двох сезонах тобі вдалося стати найкращим легіонером і найкращим бомбардиром чемпіонату. У двох наступних – ні. Зростає конкуренція серед легіонерів?
– Так, кількість легіонерів в Польщі щороку збільшується, тому конкуренція справді зростає, але в цьому році мене знову визнали найкращим легіонером чемпіонату Польщі, що дуже приємно. Що ж до бомбардирських здобутків, то після двох сезонів, коли ставав найкращим бомбардиром чемпіонату (спочатку у «Віслі Кракбет» (Краків) – 28 голів, потім в «Ред Девілс» (Хойніце) – 31 гол), перейшов до «Рекорду». Тут у першому сезоні я забив 19 голів, хоча після першого кола мав 16 голів і очолював список бомбардирів. Просто на початку другого кола отримав травму коліна, яка не дозволила дограти сезон до кінця. Втім у двох наступних сезонах забив по 26 голів у кожному, що дозволило бути у трійці найкращих бомбардирів чемпіонату.
– Ти за своїми бомбардирськими подвигами слідкуєш чи може хтось з місцевих постачає тебе інформацією? Все-таки ти вже найкращий бомбардир Екстракляси серед легіонерів за всі часи.
– Намагаюся слідкувати сам, але перевіряю інформацію, яка час від часу з’являється на польських сайтах. А от стосовно найкращого бомбардира серед легіонерів, то потрібно забити ще парочку голів, оскільки чех Радек Полашек, який декілька років провів саме в «Рекорді» має на своєму рахунку 132 голи, а у мене поки тільки 130 влучних пострілів (посміхається).
– У Польщі ти забиваєш значно більше. Це пов'язано з тим, що рівень чемпіонату нижче, ніж в Україні, чи тренери змінили твої обов'язки на майданчику?
– Дійсно, в Польщі забиваю чимало. В Україні ж найбільше голів за сезон на найвищому рівні забивав, коли з «Енергії» перейшов у «Тайм» – по 18 голів у тих двох сезонах. Думаю, що основною причиною є віра тренера в тебе як у гравця. Коли тренер тобі довіряє і на тебе розраховує, то грається легше і як-то кажуть все залітає.
– У вас з Міхалом Мареком є якесь внутрішньокомандне змагання щодо того хто більше заб'є?
– Ніколи чогось такого не було. Кількість голів для мене ніколи не була і не буде головнішою від перемог команди. Перемога команди завжди на першому місці, а коли мої голи допомагають вигравати, то це повсякчас приємно.
– У Екстраклясі постійно змінюються формати проведення чемпіонату. Які сильні і слабкі сторони кожного з них?
– Так, формат чемпіонату змінюється майже щороку, але у Польщі звертають увагу на те, який формат проведення у футболі і потім пробують застосувати такий самий і у футзалі. Наступного року у футзальній Екстраклясі кількість команд збільшиться з 12 до 14 і буде проведено двоколовий турнір без жодного плей-оф. На мою думку, це найкраща система розіграшу, тому що кожна гра є важливою, але це за умови участі в чемпіонаті 14-16 команд. А якщо кількість команд менша, то, звичайно, найбільш видовищним було б проведення плей-оф.
– Минулого року ти виступав у Лізі чемпіонів УЄФА, а до того мав досвід у Кубку УЄФА. Чи відчуваються хоч якісь зміни після перейменування турніру?
– На мою думку, значних змін не відбулося. Можливо, в організаційних моментах є покращення, ну і може більш престижно виграти Лігу чемпіонів, ніж Кубок УЄФА. Хоча я б не відмовився і від Кубку УЄФА (сміється).
– Ти казав, що «Рекорд» – найбільш організований клуб у Польщі. А якщо порівнювати з українськими клубами?
– Справді серед усіх клубів, де мені довелося пограти, «Рекорд» без сумніву найкращий в цьому плані. Що ж до українських клубів, то мені здається, що зараз це «Ураган» і «Продексім».
– Твій партнер Міхал Калужа перейшов в іспанську «Бурелу». На кого б ще з польських гравців ти б порадив звернути увагу? Хто з них має серйозні перспективи?
– Міхал Калужа справді хороший і перспективний воротар. Його ще попереднього року запрошували до Іспанії. Це при тому, що йому лише 20 років і у нього все найцікавіше ще попереду. Бажаю йому не зупинятися на досягненому і якнайдовше грати в одній з найкращих ліг Європи. Стосовно того на кого ще можна звернути увагу серед гравців в Польщі, то це, на мою думку, на гравця «Клірекса» (Хожув) і збірної Польщі Міколая Заставніка.
– Як оціниш жеребкування Ліги чемпіонів? Вам випала чеська «Спарта», яка, мабуть, І буде головним конкурентом за вихід далі. Вже обговорювали це в команді? Є якісь конкретні завдання чи просто треба пройти якнайдалі?
– Ще перед жеребкуванням було відомо, що ми поїдемо або в Чехію, або в Швецію. Сталося так, що гратимемо в Празі. Я вважаю, що окрім «Спарти» нашими суперниками стануть чемпіон Румунії «Імперіал Вет», який зараз активно працює на трансферному ринку, і чемпіон Мальти «Люксол», за який виступає чимало бразильців. Тому я б назвав нашу групу однією з найсильніших. А завдання як завжди – пробитися до елітного раунду
– Як ти свого часу потрапив у рівненську міліцейську команду і які у тебе за неї здобутки?
– Було і таке. Я за неї грав на початку своєї футзальної кар’єри, бо коли потрапив в «Случ» (Рівне), який тоді виступав у Вищій лізі, і вже тоді мав фінансові труднощі, то звідти брали гравців на роботу, які потім могли брати участь у різних змаганнях серед поліцейських. Тому навіть довелося не лише пограти, а деякий час і попрацювати там. А найбільшим здобутком була перемога на чемпіонаті світу серед поліцейських, який проходив в Італії.
– Наскільки мені відомо, то тебе відчепили від заявки на Євро-2014 в останню мить і ти важко переживав цей момент.
– Була така історія. Здається, на останньому зборі перед виїздом на Євро-2014 було 15 гравців, а в заявку мало потрапити лише 14, і за день до виїзду мені повідомили, що на мене не розраховують. Звісно, було неприємно, але нічого не вдієш, це життя, і все, що не робиться – робиться на краще.
Так, можливо, не здійснилася моя мрія зіграти за збірну України на Євро, але я ні на кого не тримаю зла, а навпаки хочу подякувати Євгену Ривкіну і його тренерському штабу, який на той момент здійснив іншу мою мрію – зіграти у футболці збірної України. Такі моменти не забуваються, особливо матч в Угорщині, коли ми поступилися з рахунком 4:5, але все-таки здобули путівку на Євро, бо перший матч виграли 2:1.
– Де б хотілося завершити кар'єру? Впевнений, що у Рівному дуже хочуть, щоб останній сезон ти провів у «Кардиналі-Рівне».
– На цей момент я ще не планую завершувати кар’єру і ще не замислювався над цим. Та колись цей момент настане, і я був би не проти, якби мені запропонували ще раз пограти за «Кардинал-Рівне».
– Який твій прогноз на новий сезон Екстра-ліги? Хтось зможе вклинитися в тріо минулорічних призерів?
– Зараз важко щось сказати, оскільки ще йде процес комплектування в командах. Проте судячи з трансферів, що вже відбулися, фаворитами на здобуття медалей наступного року будуть ті самі команди.
Андрій Гулій, futsalua.org
