Універсал київського «ХІТа» Максим Літвінов – про повернення до клубу, закордонний досвід та власні амбіції
Універсал Максим Літвінов вже грав за «ХІТ» у сезоні 2017/2018, після чого виступав у Білорусі та Чехії. Минулого сезону він повернувся в Україну і підсилив донецьку команду «INTER». Цього міжсезоння Максим знову приєднався до нашого клубу, а наша прес-служба поспілкувалася із гравцем у форматі експрес-інтерв’ю:
– Максим, раді знову тебе вітати у «ХІТі»! З яким настроєм повернувся в «ХІТ»? Як тебе зустріли?
– З дуже хорошим настроєм повернувся в клуб. Прийняли в команді дуже добре, адже всіх хлопців я добре знаю.
– Наскільки змінився «ХІТ» за час твоєї відсутності?
– Команда дуже сильно додала і в організаційному плані, і в плані структури гри. Але одне залишилося незмінним - це філософія переможців!
– Підтримував зв'язок з гравцями «ХІТа»?
– Так, звісно. З багатьма хлопцями з того складу, коли я був, спілкувалися і підтримували зв'язок.
– Як вийшло, що ти переїхав до Білорусі?
– В сезоні 17/18 протягом останніх місяців у складі «ХІТа» я отримував мало ігрової практики. І разом із президентом клубу Володимиром Анатолійовичем Котляром ми прийняли рішення, що в моєму віці (а на той момент мені було 23 роки) потрібно постійно грати і розвиватися. І як раз надійшла пропозиція від Дмитра Некрашевича перейти в команду «БЧ» (Гомель). Так я вирушив у білоруський чемпіонат.
– Як ти потім опинився в Чехії?
– У Білорусії я провів дуже результативний сезон і надійшла пропозиція від президента чеського «Сварога» Михайла Жака спробувати свої сили в його команді, і я відразу ж погодився.
– Які відмінності в чемпіонаті Чехії та України?
– Відмінність тільки в тому, що в Чехії більше команд і більш європейський підхід до всього. Але по-справжньому сильних команд в Чехії тільки 4-5, вони мають професіональний статус, і вони дуже хорошого рівня. Всі інші команди в статусі аматорів. А в Україні, в Екстра-лізі практично всі професіональні.
– Яка різниця в клубах Білорусі в порівнянні з Чехією?
– Різниці абсолютно ніякої, як в Білорусі, так і в Чехії 4-5 команд хорошого рівня і професіональні, а інші не дотягували до цього рівня.
– Що дав тобі закордонний етап кар'єри?
– Закордонний етап дав мені неоціненний досвід. І як футболіста, і як особистості. З'явилося дуже багато друзів і знайомих, можу тільки занести в актив цей етап.
– Що запам'яталося найбільше там?
– Найбільше сподобалося грати і знаходитися поруч з бразильцями і європейцями – побачив, як вони живуть, як поводять себе на майданчику, і поза ним. Я побачив для себе нові моменти і у футзалі, і у житті. Взагалі я багато для себе почерпнув, адже в команді «Сварог» у нас було шість бразильців, португалець, іспанець і чехи.
– Чому вирішив повернутися в Україну, і чому саме «INTER»?
– На превеликий жаль в Чехії ввели жорсткий карантин і все закрили, не можна було навіть на вулицю виходити. Перестали платити зарплатню і мені довелося повертатися в Україну. У той момент мені зателефонував Вадим Дробашко, який став моїм близьким другом, і запропонував варіант з «Інтером». Ми обговорили з ним плани і майбутнє команди, клуб тільки починав розвиватися в амбітному напрямку, і я прийняв для себе рішення спробувати свої сили в цьому клубі. Хотілося чогось досягти з командою, яка тільки лише починала свій шлях у великому футзалі.
– Як виник варіант з «ХІТом»? Чи довго роздумував?
– Мені подзвонив президент клубу Володимир Анатолійович і запитав, чи не хочу я знову спробувати свої сили в «ХІТі». Я навіть не роздумуючи прийняв цю пропозицію і погодився, адже, знаєте, залишилося якесь відчуття, що у «ХІТі» у сезоні 17/18 я не все сказав у футбольному плані.
– Які у тебе амбіції? Чого хочеш досягти? Що довести?
– Амбіції найвищі – бажання досягти тільки самого максимуму з командою. Адже я вважаю, що у нас зібрався дуже сильний колектив, який здатний вирішувати максимальні завдання. І я сподіваюся в цьому питанні допомогти «ХІТу». Дякую за довіру президенту клубу і тренерському штабу!
Джерело – Лев Галушко, прес-служба ФК «ХІТ»
