Починаємо аналіз у тому порядку, в якому команди розташувалися на даний момент у турнірній таблиці.

ДЮСШ № 25 (Київ). Чинні чемпіони України у віковій категорії U-15 показали на старті сезону ідеальний результат: п’ять матчів – п’ять перемог. І це – при тому, що пішли деякі лідери, які визначали гру команди у минулому сезоні. Однак, все одно кістяк залишився, що полегшує роботу Олександрові Кривенді. І поки що кияни спокійно лідирують у чемпіонаті. Як це вдається «чорним соколам», враховуючи деякі зміни у складі. Перш за все, у київського колективу залишилась незмінною структура гри, яка приносила результат у минулому сезоні. Тому, і гравці легше розуміють тренера – їм не треба кілька разів пояснювати, що робити. Майже те ж саме сказав і легендарний український тренер Станіслав Гончаренко, який слідкував за матчами першого з’їзного туру чемпіонату України (U-15) і дав ексклюзивний коментар «5х5»: «Коли тренер працює з однією структурою гри кілька років, то це обов’язково дасть результат. Те, що ми зараз бачимо у виконанні ДЮСШ № 25 – це результат роботи Олександра Кривенди зі своєю командою протягом кількох останніх років». Правильність цих слів підтверджується і тим фактом, що вихованці ДЮСШ № 25 наразі є серед найкращих бомбардирів чемпіонату. Зокрема, у Андрія Гридька вже 17 голів, і він очолює список бомбардирів. А далі представники столичної команди посідають місця з третього по п’яте. (Пастух – 7, Каюткін – 7, Суворов – 5). І якщо кияни продовжуватимуть у тому ж дусі, то інтрига щодо переможця чемпіонату може зникнути задовго до його завершення.  

ДЮСШ № 4 (Рівне). Перед початком сезону здавалося, що команда ДЮСШ № 4 навряд чи буде посідати друге місце за підсумками першого з’їзного туру. Чому? По-перше – оновлена команда. По-друге – нестабільність деяких гравців наводила на думку, що навряд чи рівняни на щось претендуватимуть. Однак, підопічні Андрія Мозерова були іншої думки. Наставник рівнян грамотно підібрав четвірки, внаслідок чого гра команди ДЮСШ № 4 засяяла новими барвами. Особливо це стосується «старожилів» команди – Піддубного та Білоуса, які почали грати більш яскраво. А тут ще і Мельничук додався, який одразу став одним з провідних гравців команди. Окрім того, що гра рівненської команди сяяла різними барвами в атаці, підопічним Андрія Мозерова вдавалося грамотно та дисципліновано грати у захисті. Яскравий приклад – матч проти «Гопри», коли рівненські футзалісти виключили з гри жаданова та Іваненка, що далеко не кожній команді вдається зробити. І якщо рівненські футзалісти і надалі будуть поєднувати яскраву гру в атаці з дисципліною у захисті, то вони цілком реально претендуватимуть на високі місця за підсумками сезону.

«ДЮСШ-Respect» (Маневичі). Багато хто пам’ятає, як ця команда феєрила у фінальній стадії чемпіонату України (U-13). Так, чемпіонами маневичани не стали, але галасу наробили, і заодно здобули багато симпатиків. Зараз видно, що команда з Волинської області не зупиняється на досягнутому. І це – при тому, що половина складу – хлопчаки 2007-2008 р. н. (при чому, юнаків 2008 р. н. навіть трохи більше). Але волиняни вже підняли планку своїх результатів, і не планують зупинятися. Треба сказати, що підопічні Андрія Шевчука не тільки беруть «свої» очки, а і забирають їх у своїх прямих конкурентів. Ось тому команда з Маневичів зараз і посідає почесне третє місце. Але маневицький колектив ще не зіграв з рештою команд топ-шістки. І, вочевидь, саме за результатами цих поєдинків ми будемо судити про амбіції волинян.  
 

Фото: ФК «Фенікс» (Харків)

«Фенікс» (Харків). Чинні володарі Кубку України (U-14) та бронзові призери Кубку України (U-15) дуже стрімко увірвались у топ-п’ятірку команд після першого з’їзного туру чемпіонату України (U-15) у Вищій лізі. Щоправда, скажемо відверто: деякі результати матчів за участю харків’ян здивували. Принаймні, мало хто чекав на те, що «фіолетові» програють ДЮСШ № 4. Але в подальшому «Фенікс» зібратися, і ця поразка від рівнян наразі єдина у пасиві слобожанців. А от інші поєдинки харків’яни провели більш вдало. Навіть якщо справа доходила до серії пенальті – «Фіолетові» за рахунок власної впевненості та психологічної стійкості перемагали своїх візаві. Про персоналії ми вже казали – Долгуля видав дуже сильний тур, забивши п’ять м’ячів. Але відзначимо і Шевченка. Так, у нього на пішла гра на позиції «стовпа», чим, певною мірою, і скористався Долгуля. Однак, Шевченко відтягнувся назад та активно допомагав своїй четвірці при створенні атак. І це теж зіграло свою роль у тому, що наразі «Фенікс» – четвертий у турнірній таблиці. Універсалізм та самовіддача – ось ті фактори, які допомогли харків’янам у Чорноморську. Тепер будемо спостерігати, які фактори допомагатимуть підопічним Сергія Гриценка та Юрія Ващенка під час матчів другого з’їзного туру.

КІВС «Енергія» (Львів). Залишившись без таких своїх лідерів, як Гриновець та Полуситок, без травмованого Пециляка та Коніва, який захворів, львівська команда змогла знайти у себе резерви для того, щоб залишатись і надалі боєздатним колективом, а не перекладати весь тягар на Шумила, Сибірцева, Березяка тощо. Зокрема, органічно вписались у ігрові схеми Юрія Шукатки Гілка, Шевчик та Линьов. І це не тільки дало можливість «енергетикам» варіювати склад та маневрувати у залежності від поточного результату поєдинку. Ми побачили, що у «Енергії» насправді є, ким підсилити гру. Так, Линьов, Шевчик та Гілка – «осінні» гравці 2005 року народження (так само, як і Яремчук), але вони показали себе справжніми лідерами, і це трохи розвантажило Шумила, Березяка та Сибірцева (і це ще Пециляк не повернувся, а він теж може додати креативу грі команди). І результат не змусив на себе чекати. Так, наразі галичани – п’яті, але є впевненість у тому, що вони ще можуть додати у грі, так і в контексті результату. Ну, а перший з’їзний тур «зелено-білі» явно можуть собі занести в актив.

«Чорне море» (Одеса). Чи можна вважати поточне шосте місце «Чорного моря», чинного володаря Кубку України (U-15), таким, що відповідає реальному потенціалу команди на даний момент? Аж ніяк ні. Після перемоги у Кубку України підопічні Федора Пилипіва та Олександра Гірки, хотіли вони цього чи ні, та все ж підняли планку не тільки власних результатів, а і вимог до себе. Але чемпіонат країни та розіграш національного Кубку – це різні турніри, зі своєю стратегією. Ми же скажемо так: «Чорне море» має бути у першій частині турнірної таблиці, але при цьому – точно не на її екваторі. І якби одесити не втратили очки у грі з прямим конкурентом – «ДЮСШ-Respect» – вони могли би бути зараз трохи вище. Але при цьому треба сказати, що там, де «сині» мали взяти очки, вони взяли, і навіть трохи більше, адже «Ураган» міг і відібрати кілька залікових пунктів. Тим не менш, потенціал у одеської команди є. Але не треба забувати, що на Белімова та компанію ще чекають важкі матчі з командами, які наразі перебувають у верхній частині таблиці – ДЮСШ № 4, «Феніксом» та «Енергією». Тобто, це будуть поєдинки з прямими конкурентами за медалі. І тоді буде дійсно видно, чи готова команда з Півдня України поборотися за медалі вже зараз?

«Сокіл» (Хмельницький). Звичайно, від «Сокола», який повернувся у всеукраїнські дитячо-юнацькі змагання під егідою АФУ, наразі, мабуть, не варто чекати більщ-менш серйозних результатів. Однак, підопічні Віталія Розпаченюка видали непоганий старт, здобувши дві перемоги на старті, після чого було видно, що ця команда готова боротися за провідні місця у чемпіонаті. Однак, потім були дві поразки від «Фенікса» та «Гопри», які були, скажемо чесно, трохи несподіваними. Особливо від «Гопри». У цих матчах, на жаль, не змогли сказати свої вагомі слова лідерів Бернада та Бевз, які так і не змогли завести команду своїми діями. Та й у Лисенка у завершальній стадії далеко не все виходило. Можливо, ці дві поразки якимось чином вплинули на психологічний стан «малинових». Інакше пояснити те, що «соколята» не змогли переграти «Барсу» в основний час (при всій повазі до шосткінської команди), просто неможливо. Так, подоляни перемогли по пенальті, але це явно не те, що хотів бачити від своїх підопічних Віталій Розпаченюк. Тому, перед другим з’їзним туром «соколятам» треба додати у психології. І якщо команда з Хмельницького попрацює у цьому напрямку, то можна чекати від неї того, що надалі вона цілком реально зможе надолужити втрачене.  

«Гопри» (Гола Пристань). Від цієї команди, якщо чесно, очікували більшого. Принаймні, на нашу думку, команда з Голої Пристані показала свій потенціал приблизно на 40-45 % від того, що вміє цей колектив, який очолює Олександр Бурковський. Можливо, далося взнаки те, що гравці «Гопри» буквально нещодавно перейшли з футбольного поля у зал, і для них це була адаптація до зміни простору, меншого розміру м’яча та інших факторів, які відрізняють футзал від футболу. Але ж Жаданов та компанія – це вже досвідчені (за мірками нашого дитячо-юнацького футзалу) гравці, тому адаптація в таких моментах у них має проходити швидко. До того ж, своєю грою футзалісти «Гопри» мають доводити, що недарма вони здобули титул чемпіонів України серед 13-річних навесні цього року. Однак, поки що і лідери «Гопри» далеко не завжди показують звичну гру, і сама команда також поки не хапає зірок з неба. До того ж, матч проти ДЮСШ № 4 наочно показав, що буває, якщо виключити з гри Жаданова та Іваненка – нових лідерів немає, і це, безумовно, впливає на результат. Тому, Олександр Бурковський має проаналізувати цей з’їзний тур таким чином, щоб не повторювати у подальшому таких помилок. Хоча, варто сказати, що експеримент з переведенням Ніколенка у другу четвірку був цікавим – номінальна друга ланка зіграла навіть цікавіше. І тепер питання: чи повернеться Бурковський до цих експериментів у четвірках, щоб на виході мати два однаково сильних квартети гравців?  
 

«Ураган» (Івано-Франківськ). Оновлений майже на 80% «Ураган» поки лише адаптується до Вищої ліги (U-15). І взагалі – ця команда ще адаптується до себе самої. Але якщо порівнювати з матчами Кубку України (U-15) та першим з’їзним туром чемпіонату України (U-15), то зміни у грі команди є. І вони видні неозброєним оком. Олександрові Вонсу майже за місяць вдалося донести до своїх підопічних те, що він хоче від них бачити. І нехай зараз далеко не все виходить, та малюнок гри вже поступово видно. А в плані самовіддачі до «драконів» узагалі не може бути ніяких претензій. Особливо це було видно у програній грі з «ДЮСШ-Respect» (0:1) та у переможному матчі проти ДЮСШ № 4 (2:1). Тому, перспектива у цієї команди є. І тим більш цікавіше буде дивитись на юних «ураганівців» під час другого з’їзного туру, який буде для них домашнім.  

«Кристал» (Одеса). Ця одеська команда може сміливо занести собі в актив два матчі: з «Іллічівцем» («жовто-чорні» зіграли внічию 5:5 та здобули перемогу у серії пенальті) та «ДЮСШ-Respect» (програли 1:2, хоча якби Кайряк забив дабл-пенальті, то могли би врятувати гру. Однак, матч проти ДЮСШ № 25 перекреслив враження від гри одеситів, оскільки вони поступилися з рахунком 3:15. І тут треба проаналізувати, чому була така поразка. По-перше – клас гравців киїівської команди все-таки вищий, і підопічні Олександра Кривенди перегравали «кристалівців» за рахунок індивідуальної майстерності. По-друге – як на мене, дуже невчасно отримав червону картку основний голкіпер «Кристала» Гуцол. Я нічого не хочу сказати поганого про дублера Євгена – Артема Дольника. Однак, це той самий випадок, коли низький зріст воротаря зіграв проти нього, і кияни цим користувались на рахунок «раз». Можливо, якби у Артема були такі ж самі габарити, як у Євгена, то половини голів можна було би уникнути. Але це – привід працювати над цим недоліком. І по-третє – одесити програли боротьбу киянам. Звичайно, у контексті габаритів столичні «чорні соколи» переважали своїх візаві. Однак, на тлі програної боротьби була одна невеличка світла пляма у вигляді Кирила Ковальова, який боровся та намагався вести своїх партнерів за собою. Втім, до наступного з’їзного туру гравці та тренерський штаб «Кристала» мають проаналізувати свої помилки, тим більше, там будуть матчі, де одесити теоретично можуть взяти «свої» очки. А для того треба ретельно підготуватись та не витрачати свою енергію аби куди. 

КДЮСШ «Барса» (Шостка). Враховуючи те, що команда з Шостки приїхала у дуже обмеженому складі – з одним воротарем та п’ятьма польовими гравцями – важко було чогось чекати від представників Сумщини. До того ж, так сталося, що у «помаранчево-чорних» були відсутні гравці, які здебільшого відповідальні за креатив під час атак. Зокрема, не було Мухіна та Жури, які могли би щось створити попереду. Однак, при всьому цьому «Барса» показувала свій бійцівський характер та, за великим рахунком, майже жодної гри не віддала без бою. А поєдинки проти «Енергії» та «Сокола» взагалі були ідеальними в плані дисципліни. Так, десь не вистачило концентрації у поєдинку з львів’янами, однак матч з «Соколом» шосткінці можуть справедливо занести собі в актив. І сподіваємось, що під час наступного туру у «Барси» не буде таких кадрових проблем. Принаймні, Владислав Петренко висловив надію, що під час наступного з’їзного туру до команди приєднаються її лідери, і буде грати трохи легше.

«Іллічівець» (Чорноморськ). Двоякі враження залишились від виступу «Іллічівця» на домашньому етапі. З одного боку – команда з Чорноморська зараз переживає не те, що зміну поколінь, а ситуативне переродження, якщо так можна сказати. Оскільки у Олександра Каплуна є певні проблеми зі складом через те, що у команді наразі мало гравців 2006-2007 р. н., які можуть робити результат. І Олександр Михайлович про це неодноразово казав. Тому, він змушений залучати не тільки «осінніх» гравців 2005 р. н., а і зовсім юних футзалістів 2008-2009 р. н. Щоправда, деякі з них вже грали у минулому сезоні у Вищій лізі (U-15). Але правильно відзначила пресслужба харківського «Фенікса», що наразі для «червоних» результат не є пріоритетним. Вочевидь, більш пріоритетним для юних підопічних Олександра Каплуна буде чемпіонат України (U-13) у Вищій лізі. Що стосується чемпіонату серед 15-річних, то тут поки що команда з Чорноморська не працює на результат, тому давайте не будемо суворо судити її за це.

Нагадаємо, що другий з’їзний тур чемпіонату України (U-15) серед команд Вищої ліги має відбутись у Івано-Франківську з 21 по 25 грудня.

Джерело - Артем ТЕРЕНТЬЄВ, «5х5»