Багато хто складав різні прогнози на бронзову серію, але завершилося все безпрецедентним випадком. В середу з’явилася інформація про те, що обидва клуби («ХІТ» і «Локомотив») домовилися про те, що перший матч у Харкові стане останнім у серії і його переможець отримає бронзові нагороди. Якщо чесно, то одразу повірити в це було важко, але подальший розвиток подій тільки підтвердив подібну домовленість. Ситуація звісно дивна, адже перед початком сезону всі мали можливість ознайомитися з регламентом і знали, що на них очікує. Подібний крок залишає пляму на іміджі обох клубів, хоча у цій ситуації явно виграв «Локомотив»: по-перше, харків’яни зекономили кошти на організації четвертої гри і можливому виїзді у Київ, по-друге, «залізничники» отримали бронзові нагороди і, по-третє, іміджевий удар довелося на себе приймати «ХІТу», який програв і був змушений писати в АФУ лист про неможливість участі у четвертому матчі. Так що «Локомотив» вийшов «сухим з води». Таким чином «кабельники», які не програли жодного матчу в регулярній першості по закінченні сезону залишилися ні з чим, а так хоча б могли повторити досягнення «Продексіму», який у дебютному для себе сезоні в Екстра-лізі завоював «бронзу». Складно собі уявити, щоб припустимо «Ураган» чи будь-який інший клуб попросив би перервати «бронзову» серію. Кияни приїхали у Харків з вісьмома польовими гравцями, але, зважаючи на викладені вище обставини, могли б зі спокійною душею раніше відпустити Ігоря Борсука на Кубок європейських чемпіонів з пляжного футболу, який 26 травня стартував у Португалії, де він заявлений за київський «Artur Music». А так Ігор не встиг допомогти «музикантам» у жодному з трьох матчів кваліфікації, але, на щастя, кияни пройшли в основний раунд як найкраща команда, що посіла друге місце у групі.
Що ж до самої гри, то команди активно почали, але ближче до середини тайму збавили оберти і, як це не дивно, але саме в такий собі період «затишшя» обмінялися голами. Все цікаве команди залишили на другий тайм. По перерві Богдан Свиридов забий свій черговий гол у плей-оф і Олег Лук’яненко одразу кинув Олександра Корнійчука у бій у воротарській футболці. Саме він і зрівняв рахунок, але раділи кияни не довго, бо за якусь хвилину пропустили знову – 3:2. Довелося Олександру повертатися до обов’язків «літаючого воротаря». Кияни за дві хвилини до фінальної сирени знову зрівняли рахунок, але Микола Білоцерківець встиг як у свої найкращі часи зіграти на позиції «стовпа» і поставити крапку у матчі – 4:3. У бажанні відігратися киянам не відмовиш, але часу для цього залишалося мало, тож перемогу у грі і, як виявилося, у всій серії святкували харків’яни.
Фінальна серія завершилася доволі сенсаційно. А почалося все для «Енергії» з хороших новин, адже участь у матчах зміг прийняти Тарас Кузь. Навряд чи хтось міг передбачити, що «Продексім» святкуватиме перемогу в обох матчах. Особливо важко це було передбачити зважаючи на перебіг самих ігор, але на перший план вийшов один фактор і ім’я йому Кирило Ципун. Обидва матчі проходили за схожим сценарієм. «Енергія» грала «першим номером», багато атакувала, подекуди демонстрували непогану комбінаційну гру, але у завершальній фазі на заваді стояв Ципун або гравці «мельників», які по-хокейному лягали під удари. Підопічні Ігоря Москвичова ні про що окрім нечисленних контратак не думали, але вдало розпорядилися своїми шансами у перших таймах обох матчів. У першому матчі Михайло Волянюк пробив між ніг Володимиру Кардашу, а у другому матчі «мельникам» вдався блискавичний дуплет, коли за якихось секунд десять спочатку Максим Бессалов вдало замкнув передачу з кутового, а потім Віталій Кісельов влучно пробив здалеку. Увесь час після пропущених голів «Енергія» насідала на ворота гостей і в рівних складах, і з Романом Кордобою у ролі 5-го польового, але билася головою об стіну (або об Ципуна – кому як більше подобається). Найбільш показовий момент стався на останній хвилині першого тайму другого матчу, коли Ципун не зміг зафіксувати в руках дальній удар Андрія Федюка, але якимось дивом встиг зреагувати на добивання Кузя з двох метрів. Саме після цього моменту і закралася думка, що «Продексім» свого вже не відпустить. «Енергетики» робили все від себе залежне і навіть забили при розіграші більшості у другому матчі, але ще бодай раз пробити Ципуна їм не судилося. В першому матчі каркас не менше трьох разів рятував «Продексім», у другому матчі всі порятунки на рахунку одного Ципуна, але хто вже буде згадувати ці моменти? «Продексім» за рахунок характеру витерпів, вистояв і, можна сказати, вистраждав свою перемогу і тим більш цінною вона стає для херсонців. Ігорю Москвичову вдалося згуртувати колектив навколо спільної мети і кожен гравець йшов на самопожертву заради її досягнення. Характер – це добре, але для подальших звершень треба працювати і над іншими компонентами. А зараз вітаємо «Продексім» з першим чемпіонством в історії. Команда з Херсона дуже швидко злетіла на футзальному небосхилі України і хочеться вірити, що її політ буде довгим і щасливим. А «енергетикам» немає в чому собі дорікати, адже бувають і такі моменти, коли все робиш правильно, але щось не вдається. Валерій Легчанов створив симпатичну команду, яка у майбутньому обов’язково про себе заявить.
«Локомотив» (Харків) – «ХІТ» (Київ) – 4:3
Голи: Бондар (15), Свірідов (22), Малишко (33), Білоцерківець (39) – Юнаков (15), Корнійчук (32), А. Борсук (38)
Попередження: Сірий (9) – І. Борсук (14), Шувалов (25), Чепорнюк (37)
Рахунок у серії – 2:1
Що ж до самої гри, то команди активно почали, але ближче до середини тайму збавили оберти і, як це не дивно, але саме в такий собі період «затишшя» обмінялися голами. Все цікаве команди залишили на другий тайм. По перерві Богдан Свиридов забий свій черговий гол у плей-оф і Олег Лук’яненко одразу кинув Олександра Корнійчука у бій у воротарській футболці. Саме він і зрівняв рахунок, але раділи кияни не довго, бо за якусь хвилину пропустили знову – 3:2. Довелося Олександру повертатися до обов’язків «літаючого воротаря». Кияни за дві хвилини до фінальної сирени знову зрівняли рахунок, але Микола Білоцерківець встиг як у свої найкращі часи зіграти на позиції «стовпа» і поставити крапку у матчі – 4:3. У бажанні відігратися киянам не відмовиш, але часу для цього залишалося мало, тож перемогу у грі і, як виявилося, у всій серії святкували харків’яни.
Фінальна серія завершилася доволі сенсаційно. А почалося все для «Енергії» з хороших новин, адже участь у матчах зміг прийняти Тарас Кузь. Навряд чи хтось міг передбачити, що «Продексім» святкуватиме перемогу в обох матчах. Особливо важко це було передбачити зважаючи на перебіг самих ігор, але на перший план вийшов один фактор і ім’я йому Кирило Ципун. Обидва матчі проходили за схожим сценарієм. «Енергія» грала «першим номером», багато атакувала, подекуди демонстрували непогану комбінаційну гру, але у завершальній фазі на заваді стояв Ципун або гравці «мельників», які по-хокейному лягали під удари. Підопічні Ігоря Москвичова ні про що окрім нечисленних контратак не думали, але вдало розпорядилися своїми шансами у перших таймах обох матчів. У першому матчі Михайло Волянюк пробив між ніг Володимиру Кардашу, а у другому матчі «мельникам» вдався блискавичний дуплет, коли за якихось секунд десять спочатку Максим Бессалов вдало замкнув передачу з кутового, а потім Віталій Кісельов влучно пробив здалеку. Увесь час після пропущених голів «Енергія» насідала на ворота гостей і в рівних складах, і з Романом Кордобою у ролі 5-го польового, але билася головою об стіну (або об Ципуна – кому як більше подобається). Найбільш показовий момент стався на останній хвилині першого тайму другого матчу, коли Ципун не зміг зафіксувати в руках дальній удар Андрія Федюка, але якимось дивом встиг зреагувати на добивання Кузя з двох метрів. Саме після цього моменту і закралася думка, що «Продексім» свого вже не відпустить. «Енергетики» робили все від себе залежне і навіть забили при розіграші більшості у другому матчі, але ще бодай раз пробити Ципуна їм не судилося. В першому матчі каркас не менше трьох разів рятував «Продексім», у другому матчі всі порятунки на рахунку одного Ципуна, але хто вже буде згадувати ці моменти? «Продексім» за рахунок характеру витерпів, вистояв і, можна сказати, вистраждав свою перемогу і тим більш цінною вона стає для херсонців. Ігорю Москвичову вдалося згуртувати колектив навколо спільної мети і кожен гравець йшов на самопожертву заради її досягнення. Характер – це добре, але для подальших звершень треба працювати і над іншими компонентами. А зараз вітаємо «Продексім» з першим чемпіонством в історії. Команда з Херсона дуже швидко злетіла на футзальному небосхилі України і хочеться вірити, що її політ буде довгим і щасливим. А «енергетикам» немає в чому собі дорікати, адже бувають і такі моменти, коли все робиш правильно, але щось не вдається. Валерій Легчанов створив симпатичну команду, яка у майбутньому обов’язково про себе заявить.
«Локомотив» (Харків) – «ХІТ» (Київ) – 4:3
Голи: Бондар (15), Свірідов (22), Малишко (33), Білоцерківець (39) – Юнаков (15), Корнійчук (32), А. Борсук (38)
Попередження: Сірий (9) – І. Борсук (14), Шувалов (25), Чепорнюк (37)
Рахунок у серії – 2:1
Відеоогляд матчу+післямова головних тренерів і Миколи Білоцерківця:
«Локомотив» (Харків) – «ХІТ» (Київ) – 5:0 (технічна перемога)
Рахунок у серії – 3:1
«Енергія» (Львів) – «Продексім» (Херсон) – 0:1
Гол: Волянюк (13)
Попередження: Радевич (28) – Волянюк (32), А. Чуднов (33)
На 33-й хвилині Мих. Грицина («Енергія») не реалізував 10-метровий.
Рахунок у серії – 1:2
Відеоогляд матчу:
«Енергія» (Львів) – «Продексім» (Херсон) – 1:2
Голи: Танський (32) – Бессалов (19), Кісельов (19)
Попередження: Струк (10), Мих. Грицина (24) – Ланко (26), Скорий (26), Волянюк (40)
Вилучення: Мих. Грицина (40 – повторне попередження)
Рахунок у серії – 1:3
Відеоогляд:
Повний матч:
Андрій Гулій, futsalua.org
