У першій частині інтерв’ю Станіслав Гончаренко розповів про затримки зарплат, вічний пошук масажиста, підставу від гравців – про закулісся Кардиналу-Рівне, згадав теплі часи в Таймі та Енергії та пояснив, чому в українському все менше справжніх воїнів, а більше – тюхтіїв.

Станіслав Гончаренко – найхаризматичніший тренер в історії українського футзалу, шестиразовий чемпіон України, колишній тренер української збірної, з якою став віце-чемпіоном Європи. 
У перші частині інтерв’ю на каналі SportTravelerUA Гончаренко розповів про затримки зарплат, вічний пошук масажиста, підставу від гравців – про закулісся рівненського Кардиналу, згадав теплі часи в Таймі та Енергії та пояснив, чому в українському все менше справжніх воїнів, а більше – тюхтіїв. Наприкінці інтерв'ю є повна відеоверсія.
 
«Я хотів розстатися по-мирному. Але на мене вилили бруд»

Про те, чому написав розгромний пост у Фейсбуці про рівненський Кардинал
Це був крик душі. Хоча я не мав наміру цього робити – хотів розстатися по-мирному. Бо нормальні люди так і розстаються. Я подзвонив президенту і сказав: «Нащо ви це зробили в поїзді». Він тоді виставив пост, що ми зупиняємо співпрацю. Я йому сказав: «Ви ж мене приймали на роботу один на один. Треба було зустрітися, дочекатися мене в Рівному. І розстатися». Потиснути руки і сказати, що ми розійшлися. Але той бруд, який він вилив на мене, ніби я єдина людина, яка у всьому винна – це несправедливо. Тому я написав цей пост. Тому вийшов з відкритим листом в Інтернеті.
 
Як Гончаренко підпрацьовував монтажером в Кардиналі

Ми часто помиляємося насамперед, думаючи, що кудись прийдемо і зможемо виправити проблеми. В мене дійсно були чистолюбні наміри прийти в Кардинал і поставити все на професійну основу. І час від часу я намагався ці фрагменти вносити, добиватися. Але коли я прийшов туди працювати, там взагалі не існувало ні масажиста, ні лікаря, ні помічника, ні оператора, який розшифровував би ігри. Нічого. І ви уявіть в цьому всьому за півтора року все чуть чи не самому робити. Бути завгоспом, нянькою, і мамою – ким завгодно. Я вирізав картинки, я нарізав фрагменти, я зі своїм ноутбуком працював. Це ж професійна команда – такого не може бути.

Це мене багато чого навчило. Але як – відсутність лікаря, масажиста? За півтора року мені єдине, що вдалося – вмовити людину прийти на роботу. І то він погодився тільки погодинно.

Кошторис робили на масажиста, якщо він виїжджав з командою на виїзд. Ну де ви таке бачили? Масажист має прийти до команди за годину до гри, кожного перевірити,. Нічого цього нема. Він має останнім йти з тренування, на мій погляд. І вже не кажучи про лікаря. Взагалі, не існує команди без лікаря. І прикладом може бути Продексім. Там настільки фанатичний лікар, що зранку приходить в кабінет і ввечері йде, поки останній гравець не покине кабінет після відновлення. І там встановлена апаратура на тисяч 20 доларів всякого напрямку. Це дуже важливо. Я вже не кажу про фармакологію, відновлення, правильне харчування, правильні додатки, біододатки.
 
Чому рівненський Кардинал добре стартував, але здувався на дистанції

Чому ми завжди в кожному сезоні стартували вдало. Ми навіть в тому році перебували довго на 1 місці. В цьому році – після 4 турів. В минулому – після 7-8 турів. І тільки у 9 турі ми приїхали в Київ, де програли першу гру і втратили позицію. Все – через передсезонну роботу. Мені вдалося налаштувати правильний режим роботи – команда обідала, вечеря, були навантаження. Весь цей процес виводить команду на сезонний рівень роботи.
Як тільки ми починали чемпіонат, чомусь керівництво вважало, що команда може існувати без цього. Але ні. Команда має харчуватися цілий рік. Команда має оздоровлюватися, мати медиків, масажистів.

Поки все стояло на цій базі, результати були. Але обов’язково приходить спад. 
Команда і так перебувала на грані. Багато доклав зусиль, що зберегти її. Бо люди вже хотіли в міжсезонні розійтися. Нам з лютого по травень не платили зарплати.
Що було найгірше – постійна нестабільність. Це просто вибиває. Воно вбиває твою націленість.
 
Про трансферну політику Кардиналу

Важлива деталь – трансферна політика. Я втратив в міжсезонні Вітю Кравцова. Це був системостворюючий гравець. Навіть коли в мене були проблеми зі складом, карточками, травмами, то він міг заповнювати будь-яку четвірку гармонійно Справжній талант. Також через фінансові проблеми пішов Максим Майнуленко. Це був єдиний наконечник в нашій команді.
В цьому року приходилося грати тільки за системою 4:0, бо нема нікого. А з того ж Рівного вихідці стовпи – Волянюк, Фаренюк. Розумієте, наскільки це сильні люди. Тому вони грають в двох найсильніших клубах країни. Коли я йшов в Кардинал, для мене це була суттєва втрата. Я прийняв команду, а Фаренюк їхав в Івано-Франківськ. На моє прохання, ніхто не хотів реагувати. Це була золота одиниця нашої команди. Потрібно зберігати те сильне, що було торік. Вийшло, що четверо прийшли і четверо пішли. Це ж не було підсилення команди. Просто розбавлення складу.
Мені здається, що це не так глибоко. Але поверхово – це основні причини, які вплинули на моє рішення не співпрацювати з командою.
 
Куди Гончаренко зник після 2013 року?

Я брав участь в двох проектах: Ковальська, де керував, і Епіцентр в Броварах – там працював тренером. Один з проектів живе досі. А по Епіцентрах все закінчилося.

Тут я виграв інше, ніж час. Я виграв у ставленні. Працював у двох школах куратором, де директори взяли мене на роботу. Якщо в ДЮСШ працює тренер такої категорії як в мене, то школі зразу присвоюють вищу категорію. А це дозволяє їм розширити штаб.
Я дуже поступливо працював, не перепрацьовував. Якщо взяти загалом, то було 4 роботи. Це хороший обсяг.
Але робота роботою. Я набув більше в розумінні душі і людяності. Це безцінно, коли працюєш з роботягою. Він в 7 ранку виходить на роботу, замішує бетон, вантажить, а потім ще йде до мене на тренування. А в суботу зранку – на гру. Або ж у свій єдиний вихідний – в неділю.
Вони навчили мене бачити все по-іншому. Не з дзвіниці престижу, тренерського верховенства. Я дуже вдячний, що я 5 років був там.

«Я їхав в поїзді і зрозумів, що мій проект в Рівному помер. А вони пиячили»
 
Чого Гончаренко ходив до екстрасенса?

Я пішов до екстрасенса. Позавчора був на прийомі. Знайшли дуже сильну. Я взагалі ніколи не звертався до таких, бо сам по собі сильна людина. Але це болюче і несправедливе розставання з Кардиналом…Вирішив звернутися до цих сил. І щиро зізнаюся, здивувався. Я не казав йому, що я тренер, звільнився з Рівного. А він перше, що мені сказав: «Ви пішли з роботи? Звідти, звідки ви пішли, була підлість і нечесність». Для мене цього було достатньо.
 
Чому Гончаренко думає, що хтось з гравців Кардиналу його злив?

Я можу сьогодні це майже стверджувально сказати. Мені дуже не хотілося думати, що там брали участь гравці, яких я привів в футбол. Я точно не сумніваюся, що це організував Басич за згоди Валявки.

Це сліпа людина зрозуміє, включивши 2 тайми гри (Кардинал – Продексім 0:8), і побачить, що на 16 секунді Басич вже лишає свого гравця, і нам забиваються гол. Другий тайм. Є можливість реанімації. Але ні, знову ж ті герої вбивають команду. 
 
Що сталося після 0:8 від Продексіму?

От я їду з Херсону і розумію, що частина мого життя закрита. Не саме життя, а частина – проект, мрії.
Я зайшов до роздягалки і вже розумів, що відбулося. Сказав: «Ви сьогодні мене звільнили своїм результатом. Але можливо, ви перестаралися».
Ті хто будуть глибоко дивитися мої інтерв’ю, коли я прийшов до Рівного, побачить, в якому пориві я був. І те, на чому все закінчилось – це великий психологічний удар по мені. Я помилився в людях.

Я їхав в поїзді і розумів, що мій проект в Рівному помер. Мої бажання закінчились. І перебуваючи в купе, я їхав з масажистом, з Сергієм Кравчуком, новим воротарем. В нас в купе було тихо, але я не спав всю ніч. Розумів, обдумував, що відбулося; де помилився. Як це могло статися зі мною. Але в сусідньому купе грали в карти, дуже весело сміялися.

Мені не вдалося заснути до прибуття поїзду. І коли в 5 годині ранку я пішов в туалет, побачив відкрите купе, де перебував Басич. В них на столі було накрито – гуляли всю ніч, вино, горілка, пиво. Сидять гравці, які привозили ці м’ячі. Напевно святкували мій відхід, знищення моїх поривів.
Справжній спортсмен такого не робить. Більше скажу – скільки проїздив з різними командами. Команди, які програють 8:0, не веселяться, коли їдуть. Напевно час такий став. Все змінилось, Напевно самі гравці такі. Я зараз викриваю їх в нечесності. Це мої відчуття.
 
Що Гончаренко думає про сучасних футзалістів?

Час помінявся. Але то таке. Вони не шукають відповіді на проблеми життя. У них всі відповіді в телефоні. У них найважче в побуті – пульт від телевізора. Вони ніколи не копали, не били цвяхи. Вони ніколи не допомагали батькам. Вони не здобували гроші. Вони не трудились на когось. Вони ніколи не билися. Ми якось билися, і в нас не було ні суддів, не було нічого. Ми якось мирилися, через півгодини сідали, але ми не могли не програти. Ми змагалися. Навіть грали на перервах.

Сьогодні молодь. До них приїжджають піца і суші швидше, ніж швидка допомога до мене.
А що буде робити покоління, з яким я їжджу. У них тільки телефони, вони навіть книжки не прочитали. Мені свого часу потрібно було в спеціальні ігри грати, треба було рости і вчитися. Такий час. Всі відповіді в телефонах. Такий час. Де освіта? Хто вийде? Як вийде? Хто буде викладати?

Володимир Крупчук.
Повну версію інтерв’ю дивіться у відео.

1:28 – Чому прощання Гончаренка з Кардиналом перетворилось на скандал у Фейсбуці?
2:39 – Про перші дні в Кардиналі: нема масажиста, нема лікаря, нема помічника, нема оператора
5:16 – Про умови в херсонському Продексімі: талановитий лікар, апаратура на $20 тисяч, системність.
6:00 – Чому Кардинал завжди стартував добре в Чемпіонаті, а потім здувався.
9:48 – Чого Гончаренку не вдалося зробити за свою каденцію в Кардиналі?
11:49 – Як гравці Кардиналу ледь не розбіглися через 4-місячну затримку в зарплаті?
12:19 – Кумедна ситуація, як Гончаренко впрошував президента взяти масажиста. 
14:15 – Найважливіші гравці, яких Гончаренко втратив, коли прийшов в Кардинал.
16:52 – Що станеться з Кардиналом в майбутньому?
20:34 – Сюрприз від партнера Parimatch.
20:58 – Чому Гончаренко на кілька років пропав із професійного футзалу?
24:14 – Що Гончаренко навчився від звичайних роботяг із заводу?
27:12 – Про щасливий час в Таймі та Енергії.
29:10 – Про найбільшу проблему молодих футзалістів.
30:14 – Про гравців-воїнів Салтанова, Ткаченка, Беззубова та четвірку з Урагану.
33:30 – Чому Гончаренко помилився в Олександрі Басичу? 
34:12 – Як Гончаренко ходив до екстрасенса через підставу в Кардиналі?
35:22 – Чому Гончаренко думає, що Басич та гравці злили його під час поразки 0:8 від Продексіму? 
37:32 – Про довгу ніч в поїзді після 0:8 і веселих гравців з вином, горілкою і пивом в 5 ранку.
39:45 – Чому багато сучасних гравців є звичайними тюхтіями?
25:49 – Що Гончаренко сказав гравцям, коли зрозумів, що вони його зливали